19 березня у Палаці студентів ДНУ відбувся показ поетичної вистави «Від(ро)дження» театральної спільноти DSP (м.Київ).
Презентація вистави у Дніпрі – це культурно-мистецький просвітницький захід у рамках всеукраїнської акції «Національний тиждень читання поезії-2024», спрямованої на консолідацію українського суспільства навколо читання як життєвої стратегії. Ця тематична акція Українського інституту книги має на меті привернути увагу українців до ролі поетів і поетичного слова під час великої війни, адже поезія як форма літератури реагує на події найпершою.
Долучившись до акції, театрали спільноти DSP створили власний спецпроєкт «DIY Універ», аби показати українському студентству свої найкращі поетичні театральні постановки. 5 міст – 5 університетів – 5 вистав. У свій перший візит до нашого міста київська трупа привезла поетично-пластичну постановку «Від(ро)дження» за віршами українських поетів епохи Розстріляного Відродження. Створений у 2018 році, спектакль відродили після повномасштабного вторгнення, не змінивши жодного слова чи мізансцени. Адже постановка – про те, що відбувається у нас в країні, про те, що нам болить. Вистава про нас і про те, що з нами зробили. Про тоді та про зараз. Однак найголовніше – про нашу надію.
– Мені здається, показати її саме у Дніпрі – важливо. Бо саме у Вашому прифронтовому місті тепер історичним чином змінюється природа його існування. Маємо відкрити певні культурно-історичні пласти, щоб зрозуміти, чому Україна так зараз змінюється. Ця вистава якраз і дозволяє прослідкувати трагічний шлях нашої історії, коли ми завжди були «хлопчиком для биття» для «великого брата». І от, нарешті, ми намагаємося струснути цю звичку, хоч росія не відпускає, та ми струснемо. Україна змінилася, і у наших ворогів просто немає шансу… – говорить режисер вистави Алекс Боровенський, очільник театральної спільноти DSP – найбільшої професійної поетичної театральної спільноти в Україні.
Відтак, дніпровським глядачам кияни запропонували щемливу історію про трагізм життя українських поетів 30-х років минулого сторіччя. Зокрема, про харківську плеяду, спочатку ув’язнену, а потім розстріляну радянською владою. Виставу про них і за їхніми віршами. Зеров, Семенко, Хвильовий, Плужник, Теліга, Тичина, Бобинський, Могилянська, Шпол, Олесь, Шкурупій та інші яскраві представники того трагічного покоління. Історія через поезію… де є вірші, які оживають… Люди, які зникають… 7 акторів – 26 віршів й персонажі, які починають творити свою історію.
Із перших секунд театрального дійства глядачі знайомляться з поетами, що зібралися на квартирнику в легендарному будинку «Слово» у Харкові, сповненого вином, віршами та фліртом. За формою – це нестандартний і неформальний пластично-поетичний експеримент, що досліджує принципи театру Леся Курбаса з потужним сучасним музичним оформленням від проєкту Dakh Daughters. Це оригінальне, часом бурлескне, фантасмагоричне дійство водночас передає дух культурного відродження 30-х років минулого століття й малює символічні паралелі із сьогоденням.
Після прем’єри дніпровці змогли обговорити виставу з акторами та режисером. Глядачі разом із театралами вишукували закладені сенси й ділилися власним трактуванням наявних алегорій та режисерських прийомів, моментів акторської імпровізації на сцені.
Того вечора публіка в ДНУ, безумовно, відчула себе частиною історії України й поглибила знайомство з літературними шедеврами. Також університетські любителі мистецтва змогли придбати антологію творів поетів Розстріляного Відродження, що привезли із собою київські театрали.
– Усе, що ми робимо, насправді, для того, аби глядачі після вистави перечитували вірші. Це – місія нашої спільноти DSP. Тому що читання – це саме те, що якраз і створило Розстріляне Відродження й, загалом, підняло культуру України, – пояснює театральний режисер.
Про залюбленість студентства ДНУ в літературу київським гостям розповіла розчулена глядачка – співробітниця відділу книгосховища університетської наукової бібліотеки Юлія Голосна:
– Я дякую вам, новому поколінню театралів, за те, що ви підняли цю тему. По суті, випустилии на сцені цілу поему із творів митців епохи Розстріляного Відродження. Попри усі гоніння ця поезія є. Вона існує! Ці автори з 90-х років й раніше точно були у житті українців. Я завжди бачила, як наша студентська молодь зачитувалася цими поетами. Студенти були ніби «ліхтарями» поезії: вони читали, писали й надихалися творами цих трагічних постатей. Література завжди поглиблювала нашу молодь. Тож я щиро вірю, що збірки творів згаданих сьогодні митців обов’язково перевидаватимуться, – прокоментувала бібліотекарка.
У науковій бібліотеці Дніпровського національного університету традиційно проводилося і чимало поетичних вечорів. Особливостям їхньої організації, до речі, студентський актив ДНУ навчався під час воркшопу з Алексом Боровенським, що передував вечірній прем’єрі. Враженнями від тренінгу з івент-менеджменту поділилася другокурсниця факультету прикладної математики Олександра Кучугурна:
– Спочатку пан Алекс нам розказував важливі базові речі та різні підходи до організації будь-якої події. Потім у нас були різні цікаві активності: ми бігали, танцювали, грали в ігри й тренувалися в уявній ситуації у ролі івент-менеджерів. На практиці ми безпосередньо допомагали з організацією цієї вистави в ДНУ – розповідали про постановку і книги, запрошували та реєстрували глядачів, записували і транслювали стрим вистави. І хоча нам водночас було складно, й інтенсивно, у мене залишилося дуже багато позитивних вражень, тому ми що, попри все, ми намагалися насолоджуватися процесом. Було класно! Вірогідно, знання і досвід, які я отримала сьогодні, я зможу використати в майбутньому, коли просуватиму власні стартапи, – розповіла студентка групи ПЗ-22-3, що навчається за спеціальністю 121 Інженерія програмного забезпечення.
Не менше яскравих емоцій викликала в Олександри й художня постановка Алекса Боровенського. Ця професійна вистава з елементами організованого хаосу на сцені надзвичайно вразила дівчину, для якої театр є найулюбленішим видом мистецтва.
На відміну від Олександри, першокурсниця Катерина Стронгіна, що навчається за тією ж спеціальністю, має не так багато глядацького досвіду. Однак театральне дійство їй також сподобалося:
– Актори грали дуже емоційно і потужно передавали всі відчуття. Вони змогли торкнутися моєї душі, я відчула увесь біль… Також був правильно підібраний музичний супровід, який чітко відображав ту чи іншу сцену. Подібні сильні враження я мала і від перегляду вистави «Як ти?...» у виконанні студентів-акторів народної театру студії «Маски» Палацу студентів ДНУ, – зазначила Катерина.
Студенту-другокурснику історичного факультету, що навчається за спеціальністю 032 Історія та археологія, Леону Бразі у постановці київських митців теж зімпонувала висока емоційність:
– Емоції зі сцени передавалися так, що по тілу пробігли мурашки. Загалом, було яскраво і детально. Багато історичних згадок і тем, що зацікавили мене як майбутнього історика, – поділився Леон.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
