Сьогодні IP-технологіями здивувати складно. Пройшли ті часи, коли для участі в науковій конференції обов’язково було їхати в інше місто чи країну – Інтернет робить можливим спілкування між користувачами, які перебувають у різних точках земної кулі.
Проте Першу міжнародну інтерактивну наукову конференцію „Європейський освітній простір: стан, проблеми, перспективи”, що проходила у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара на соціально-гуманітарному факультеті, безперечно, можна вважати примітною подією. У режимі реального часу обмінювалися ідеями й думками щодо філософських, політичних і соціальних проблем міжнародного освітянського простору науковці з провідних університетів України, Грузії, Польщі, Італії, США. Протягом семи годин на зв’язку з Дніпропетровськом були Київ, Сімферополь, Рим, Тбілісі, Варшава, Люблін, Едмонд, Лос-Анджелес, Бірмінгем.
Відкриваючи конференцію, ректор ДНУ професор М.В.Поляков, щиро привітав учасників і гостей, відзначив, що інтерактивний характер заходу підкреслює транснаціональний статус науки:
- Світ змінюється дивним чином. Те, що 20-15 років тому було мрією, сьогодні стає реальністю. І проведення в нашому університеті Першої міжнародної інтерактивної наукової конференції „Європейський освітній простір: стан, проблеми, перспективи” бачиться знаковою подією, яка стверджує єдність європейського простору не тільки de jure, але й, що набагато важливіше, de facto. Пошук істини й створення належного рівня наукового дискурсу – те, що об’єднує вчених різних країн. Проблематика сьогоднішньої зустрічі актуальна для нас, оскільки з 1998 року ДНУ є членом Європейської асоціації університетів.
Наприкінці виступу Микола Вікторович побажав сталого технічного зв’язку з усіма країнами, плідної та взаємовигідної праці.
Декан соціально-гуманітарного факультету ДНУ професор С.О.Токовенко розповів нам, що проведення такої Першої міжнародної інтерактивної наукової конференції, присвяченої європейському освітньому простору, є одним з прикладів тенденції, характерної для сьогоднішнього університету: це активне входження в освітні процеси, які притаманні університетам Європи:
- Реалізуючи цю загальну тенденцію, наш факультет розпочав цикл конференцій, на яких ми плануємо спілкуватися у режимі on-line з провідними університетами Європи й США та обговорювати проблеми входження України й, зокрема, нашого університету, в європейський освітній простір. Соціально-гуманітарний факультет ДНУ має високий науково-креативний потенціал: тут працюють три наукові школи, діють дві вчені ради по захисту докторських дисертацій з політичних і філософських наук. Більшість докторантів захищаються у нас до сорока років. Наші студенти й викладачі добре володіють англійською мовою. Ми маємо спеціалізацію на п’ятому курсі, де студенти навіть навчаються та пишуть дипломи англійською. Факультет оснащений новітньою технічною апаратурою, що відповідає усім сучасним стандартам, і в цьому сенсі бачиться виправданим, що саме ми виступили ініціаторами проведення інтерактивної конференції, яка об’єднала вчених з різних країн світу.
На першій конференції розглядалися актуальні проблеми європейського освітнього простору в контексті сучасних інтеграційних процесів України. Серед питань, що обговорювалися: соціально-політичні реалії та соціальні механізми й перспективи формування єдиного освітнього простору, проблеми інтеграції системи вищої освіти України до Болонського процесу, класичний університет як феномен європейського освітнього простору, критичне мислення як фундаментальна установка й надбання європейської освіти та багато інших.
За словами заступника декана факультету з науки професора С.В. Шевцова, проведення такої інтерактивної конференції стало можливим завдяки технічному обладнанню ресурсного центру підготовки магістрів ДНУ, на базі якого й проводилась конференція:
- Соціально-гуманітарному факультету ДНУ виповнилося п’ять років. Останні чотири ми успішно співпрацюємо з багатьма європейськими університетами (зокрема, Римським Ла Сапієнца, Штутгартським, Варшавським) у рамках міжнародного Темпус-проекту „Кризовий аналіз і прийняття рішень в Україні”. Відтоді й виникла ідея встановлення розширених інтерактивних зв’язків з колегами під гаслом: „Наука без кордонів”. Сьогодні, завдяки сучасній апаратурі для відеоконференцій, ми можемо проводити такі корисні й цікаві заходи, спілкуватися з колегами з Європи й Америки, інтерактивним шляхом обмінюватися думками, поглядами.
Проведення подібних заходів також вимагає чіткої організації й координації. І тут треба відзначити злагоджену роботу всіх модераторів країн-учасниць: професорів О.С.Токовенка (ДНУ ім. О.Гончара), Б.Б.Самоткіна (КМУ), С.В.Юрченка (ТНУ ім. В.І.Вернадського), Маріо Тібері (Ла Сапієнца), Б.Жданюка (Варшавський університет), В.М.Рамішвілі (Тбіліський університет), Я.Шина (Університет центральної Оклахоми).
Антуан де Сент-Екзюпері казав, що найбільшою розкішшю на Землі є розкіш людського спілкування. У такому сенсі конференція подарувала учасникам радість й інтелектуального, й душевного спілкування. Насиченими інформативно й емоційно були виступи професорів Дж.Борджіа (Рим), В.Рамішвілі (Тбілісі), Б.Жданюка (Варшава), К. Клімана (Оклахома) та інших. Через розбіжності часових поясів останніми на зв’язок виходили американські вчені. У Дніпропетровську їх вітали словами „Доброго ранку!”, на що вони відповідали „Доброго вечора!”. В цьому є певний символізм: простір і час не панують над людьми й наукою.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
