24 травня 2024 року в Дніпровському національному університету імені Олеся Гончара відбулася І Міжнародна науково-практична конференція «Радіаційна та ядерна безпека у контексті української формули миру»»
На конференції, яка відбувалася у змішаному форматі, були присутніми близько 100 представників закладів вищої освіти України та зарубіжних держав. Зокрема, відвідали захід та надали дослідні матеріали вчені Українського Гарвардського центру (Нью-Йорк, США), Університету Британської Колумбії (Альберта, Канада), Кавказького міжнародного університету (Тбілісі, Грузія), Академії військового мистецтва у Варшаві (Польща), Варшавського університету (Польща), Запорізького національного університету, Дніпровського державного технічного університету (Кам’янське), Університету імені Альфреда Нобеля (Дніпро), Національного університету «Дніпровська політехніка». Модерування конференцією здійснював доктор політичних наук, професор, в. о. декана факультету суспільних наук і міжнародних відносин ДНУ Віталій Кривошеїн.
Під час пленарного засідання, яке відбувалося у смарт-сховищі ДНУ, ректор ДНУ член-кореспондент НАНУ Сергій Оковитий наголосив на тому, що ядерна безпека має як технічну, так і політичну складову.
- Міжнародна науково-практична конференція в ДНУ є особливо актуальною напередодні Всесвітнього саміту миру, до якого приєдналося більше 80 країн світу. 10 пунктів, покладені в основу української формули миру, охоплюють усі аспекти агресії росії проти України та засновані на принципах Статуту ООН, на схвалених світом резолюцій Генеральної Асамблеї ООН.
Ядерна безпека — це не лише технічне та наукове питання, але й серйозний політичний виклик, який вимагає міжнародної співпраці, мудрого керівництва та відповідальності. Міжнародний аспект ядерної безпеки багатовимірний і охоплює такі важливі питання, як запобігання ядерному тероризму, нерозповсюдження ядерної зброї, контроль над ядерними матеріалами, а також забезпечення надійності та безпечності ядерних об'єктів. Російський ядерний шантаж є серйозним викликом для міжнародної безпеки та стабільності. В останні роки російська федерація активно використовує свою ядерну потужність як інструмент політичного тиску на інші держави.
50% українців переконані, що росія завжди становитиме загрозу для України. Президент Володимир Зеленський та Уряд України укладають двосторонні безпекові договори, які багато в чому дублюють співпрацю в межах НАТО. Такі домовленості вже досягнуто з Великою Британією, Данією, Італією, Канадою, Латвією, Нідерландами, Німеччиною, Францією, Фінляндією.
Ректор висловив сподівання, що науковий форум сприятиме зміцненню підтримки західними урядовцями і громадянами українських ініціатив, допоможе напрацювати стратегії протидії актуальним викликам.
Радник голови Дніпропетровської обласної ради Алім Молодан наголосив на значенні Української формули миру для подальшого недопущення окупації українських ядерних об’єктів та запобігання діям російської федерації.
Директорка обласного департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ольга Лозова розкрила значення питання ядерної безпеки для України, яка має негативний досвід застосування ядерної енергетики. Трагедія на Чорнобильській АЕС стала суворим нагадуванням про необхідність дотримання ядерної безпеки. Вона наголосила на великому значенні цих питань для майбутніх поколінь та закликала до активного обміну думками.
Заступник директора департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації Микола Кравченко привітав присутніх та побажав їм плідної роботи, відзначивши важливість заходів радіаційної безпеки для Дніпропетровської області, яка є прифронтовою. Посадовець наголосив на значних зусиллях Дніпропетровської обласної військово-цивільної адміністрації стосовно заходів ядерної безпеки регіону.
Тетяна Нагорняк (професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор політичних наук, професор) наголосила на ролі університетів у діалозі держави і суспільства. Україна – це «мережа», а росія – це «вежа». «Мережі» завжди перемагають «вежі», тому Україна неодмінно переможе у своїй відчайдушній боротьбі.
На думку Сергія Плохія (директора Українського Гарвардського центру Нью-Йорк, США, доктора історичних наук, професора), ядерна безпека виступає важливим чинником російської агресії. Після виведення ядерної зброї з України в 1994 році в центрі Європи виник вакуум безпеки. Єдиним шляхом зміни ситуації був би вступ України до НАТО. Будапештський меморандум був помилкою. Російсько-українська війна була ядерною від самого свого початку. Вона є частиною російського неоімперського проекту впровадження якого здійснюється в тому числі шляхом ядерного шантажу. Відповідно міжнародна спільнота має враховувати чинник російсько-української війни у формуванні нового середовища захисту європейської цивілізації від тиску Росії. Дніпровський національний університет є тим майданчиком, на якому може здійснюватися актуальний міждисциплінарний пошук стратегій ядерного стримування та ядерної безпекової спроможності в нових гібридних умовах російського ядерного шантажу.
Мар'яна Буджерин, головний дослідник Українського Гарвардського центру, доктор філософії, професор (Нью-Йорк, США), зазначила, що в українському плані миру, з 10 пунктів 4 розглядають питання ядерної безпеки в контексті обмеження застосування ядерної зброї, а також в контексті безпеки об’єктів атомної енергетики. Ядерна безпека і захищеність стають жертвами військової агресії. МАГАТЕ виявилася неготовою для змін ситуації, пов’язаних з російською агресією проти України. Тому, на думку професорки, належить вести мову про комплексні заходи запобіганню захопленню об’єктів атомної енергетики. Необхідно посилювати міжнародне право для того, аби притягнути країну-агресора до відповідальності після закінчення війни.
Пьотр Кжиковський, керівник кафедри військової стратегії Академії військового мистецтва у Варшаві (Польща), доктор габілітований, підполковник та Ольга Мороз, професор історичного факультету Варшавського університету (Польща), докторка габілітована, визначили основні детермінанти ядерного стримування. Серед них найважливішим є переконування агресора в тому, що держава, яка здійснює стримування має відповідну політичну волю. Також були окреслені 4 пункти ядерного стримування: 1) якомога швидка локальна рівновага сил; 2) забезпечення пакету військової та невійськової спроможності; 3) наявність політичної волі, детермінованості суб’єктів прийняття рішень; 4) держава, яка захищається має продемонструвати на практиці спроможність протидії агресору. Польські науковці зазначили, що стратегічні аспекти застосування ядерного озброєння та європейська політика безпеки в галузі ядерного стримування перебувають у стані трансформації. Європейські інституції, а також НАТО намагаються знайти більш гнучкі підходи до питань нерозповсюдження ядерної зброї, режимів готовності ядерних сил стримування, модернізації засобів координації багатонаціональних сил тощо.
Максим Лепський, професор кафедри соціології Запорізького національного університету, доктор філософських наук, професор, експерт TEAM-Europe представництва Європейського Союзу в Україні, зазначив, що використання Росією ядерного шантажу та маніпулювання станом ядерних об'єктів, в тому числі Запорізької АЕС, є частиною стратегічного плану гібридних дій (на перетині війна – тероризм, війна – катастрофа) та залякування України та європейської спільноти. Українська формула миру має запобігти спробам політичного використання агресором підконтрольних ядерних об'єктів України.
Ібрагім Мурадов, дослідник відділення політології Університету Британської Колумбії (Альберта, Канада), доктор філософії, звернувся до проблематики політичної стійкості країн західного світу в умовах російського ядерного шантажу. Він зазначив, що відчайдушний опір України поступово змінює позицію західної спільноти від невтручання та ігнорування до більш активної протидії російської агресії. Така зміна відбувається, оскільки західні партнери усвідомлюють масштаби та рівень небезпеки від російської федерації. Також він наголосив на неприпустимості відновлення ядерного статусу України, вказавши, що це призведе до негативної реакції західних партнерів та посилить позиції російської пропаганди.
За підсумками конференції учасниками було ухвалено резолюцію. У її тексті відзначено, що в останні роки російська федерація активно використовує свою ядерну потужність як інструмент політичного тиску на інші держави. Це проявляється як у прямих погрозах застосування ядерної зброї, так і у проведенні масштабних військових навчань із застосуванням ядерних сил. Українська формула миру передбачає активну дипломатичну діяльність на міжнародній арені. Україна прагне залучити міжнародну спільноту до підтримки своїх зусиль щодо запобігання ядерному шантажу, зокрема шляхом посилення санкційного тиску на агресора, зміцнення політичної та економічної підтримки з боку міжнародних партнерів, а також участі у мирних переговорних процесах. Учасники конференції, визнаючи важливість забезпечення ядерної безпеки для збереження глобального миру та стабільності, а також враховуючи актуальні виклики, пов'язані з війною в Україні, наголосили на необхідності її вирішення цих питань мирним шляхом. Науковці ухвалили положення, які закликають забезпечити ресурсну підтримку науково-дослідної і освітньої діяльності факультету суспільних наук і міжнародних відносин Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, пов’язаної з політичними, соціальними, міжнародними та гуманітарними аспектами ядерної безпеки та поширенням принципових положень Української формули миру. Учасники конференції вважають за доцільне організацію мирних переговорів під егідою міжнародних організацій для досягнення тривалого та справедливого миру на основі принципів Української формули миру, впровадження та дотримання високих стандартів безпеки на всіх етапах життєвого циклу мирних ядерних об'єктів. Вчені закликали до негайного припинення вогню на всій території України та виведення російських військових сил. Дослідники й освітяни акцентували увагу на визнанні та підтримці суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів
Третяк Олексій Анатолійович
в.о. завідувача кафедри політології, соціології та публічного управління,
доктор політичних наук, професор.
