21 червня у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відкрилася виставка фоторобіт волонтерів Марти Туманової та Едуарда Світличного під назвою «Спинися, мить! Дніпро, прекрасний ти!»
Мета експозиції світлин, на яких художньо зафіксоване життя Дніпра і результат праці містян, – привернути увагу глядачів до краси нашого мегаполісу та його околиць, до краси природи, яка оточує всіх нас. Зображення красивих модернових споруд, яскравих квіткових килимів на проспектах і мальовничих пейзажів набережної покликані надихнути нас продовжувати мріяти, навчатися, працювати… боротися і перемагати у рідному місті. Схід або захід сонця, крапля роси на пелюстці, цікавий ракурс будівель, промінь, що ковзнув по даху чи кроні дерева – як часто ми зосереджуємося на цих митях буття, кожна з яких є абсолютно неповторною? – змушують замислитися фотороботи.
Презентація мистецької виставки невипадково пройшла в одній із найвідоміших споруд Дніпра – головному корпусі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. На локації нашого університету ця мобільна експозиція пробуде два тижні, а далі переміститься до Обласної клінічної лікарні ім. І. Мечникова, де стане ефективним засобом психоемоційного розвантаження пацієнтів.
- Для проведення цієї фотовиставки до нас звернулися наші земляки-волонтери, які прагнули віднайти ще один спосіб підтримки ментального здоров’я населення у складні воєнні часи. Звичайно, що ДНУ, в якому зосереджена ціла низка гуманітарних спеціальностей (у тому числі «Образотворче мистецтво» і «Дизайн»), як єдиний класичний університет у місті з радістю погодився взяти участь у цьому волонтерському русі, ставши співорганізатором такої чудової акції. Позаяк у нашому університеті ми реалізуємо комплексний підхід до виховання молоді. Це не лише освіта і наука, а й соціальні проєкти. Це – розвиток особистості, свідомого громадянина і патріота, що завжди стоятиме на захисті своєї Вітчизни – чи-то на передовій, чи-то на своєму робочому місці. Лише в такому комплексі держава може гармонійно функціонувати, особливо в часи, коли нам потрібно перемагати ворога, – розповідає ректор університету Сергій Оковитий.
Усі 40 представлені в ДНУ світлини натхненно фіксують у кадрі захопливі миттєвості нашого життя, красу натури та локацій рідного міста. І хоча обидва фотографи мають професійний фах далекий від мистецтва, проте це не завадило їм створити по-справжньому талановиті фото, наповнені яскравими барвами та численними символами.
Так, за професіями автори світлин представляють різні сфери, проте їх обох об’єднує любов до фотографії. Марта Туманова – відома дніпровська волонтерка, кризова менеджерка, відеографиня і кліпмейкерка, що працює в різних техніках і жанрах. Едуард Світличний – лікар-уролог, хірург в Обласній клінічній лікарні ім. І. Мечникова. Обоє – люди з митецьким поглядом на життя, із власною «оптикою» сприйняття навколишнього світу.
Таким же унікальним є і сприйняття авторами простору Дніпра. Пані Марта, зокрема, передає стан міста у різні пори року, у різний час доби, часто скеровуючи свій об’єктив на улюблені локації містян, дніпровські символи. Так створюється неперевершене «портфоліо» нашого мегаполіса, який навіть під час війни продовжує жити й розвиватися. На цих світлинах Дніпро одночасно і величний, і модерновий, і стильний, і затишний, і неймовірно привабливий. Місто, що надихає та закохує у себе.
У роботах Едуарда Світличного – культові архітектурні споруди й скульптури – візитівки Дніпра – та природа самого міста. Загалом, найулюбленішим жанром лікаря-художника є пейзаж, кришталева прозорість та композиція якого неодмінно надихає глядача на філософські роздуми й бажання роззирнутися довкола, відчувши всю неповторність миті у кадрі. В основі його художніх зображень, здається, закладені основні принципи традиційного східного живопису з притаманним йому підкресленим естетизмом, лаконічністю, зосередженістю на обраному предметі зображення. Особливо це помітно у «флористичній серії» фотографій, яку автор знімав на території лікарні імені І. Мечникова.
Ще з юності пан Едуард захоплювався живописом, самостійно малював у різних техніках. У студентські роки, спілкуючись із професійними фотографами, він відкрив для себе захоплюючий процес створення плівкових фото. Потім на роки полишив хобі, до часу, коли почали з’являтися цифрові фотоапарати, а потім і камери смартфонів. Із початком війни, митець від природи, лікар Світличний активно поринув не лише у справу порятунку життів цивільних громадян й поранених військових, а ще – у волонтерську роботу та щоденну фотофіксацію краси навколишнього світу.
– Як лікар, так і фотохудожник – це творчі професії, – пояснює своє захоплення Едуард Олександрович. – Як немає однакових людей, як хвороби у кожної людини мають свою особливу комбінацію, так і на фото: різні комбінації стандартних речей часто дають цікавий, несподіваний результат. Власне, його я сьогодні й пропоную до перегляду університетській спільноті. Це моя перша виставка на огляд такої масової аудиторії. Раніше я поширював свої роботи тільки в інтернеті й ніколи не забороняв користувачам передавати їх далі. Однак ось так назагал виставляю вперше. Мені дуже приємно, що сьогодні найкращі мої кадри зможуть побачити більша кількість людей. Можливо, когось із них вони навіть надихнуть робити щось добре і гарне для покращення нашого життя.
Рада неочікуваній можливості запропонувати широкому колу глядачів своє митецьке бачення і пані Марта Туманова. Знана фотохудожниця вважає, що ця яскрава експозиція стане для дніпрян своєрідною «пігулкою від стресів».
– Я, звичайно, не планувала проводити жодних виставок до Перемоги. Але друзі і поважні люди переконали, що у цей непростий час нам потрібно створювати свої власні ІПСО. Посеред усього цього мороку тривог і втоми обов’язково має бути якась краплина світла. Тож я продовжую вишукувати незвичайні локації Дніпра, які, сподіваюся, радуватимуть очі і серця глядачів.
Пропонуємо усій спільноті Alma mater переглянути надані світлини. Сподіваємося, фотороботи надихнуть вас побачити красу рідного міста там, де, можливо, ви й не очікували її знайти. А для цього, нам, хто живе в такому великому та галасливому місті і щоденно зосереджується на роботі та питаннях безпеки, варто спинитися на мить, видихнути й відчути красу та поезію простору Дніпра, частиною якого є кожен із нас.
Пам’ятаймо, друзі: найтемніший час перед світанком. І коли закінчиться війна на нас чекають ще багато світлих моментів!
Як говорять автори:
– Будуть сонце, небо, мати, сім’я і любов...
Разом переможемо!
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
