Уже 19 років поспіль восени важливою подією за космічною тематикою стають в Україні Наукові читання «Дніпровська орбіта». Цього року Наукові читання «Дніпровська орбіта-2024» проводилися 23-25 жовтня Національним центром аерокосмічної освіти молоді імені О.М. Макарова за активної підтримки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, який входить до числа партнерів НЦАОМ за різними напрямками діяльності. Читання присвячувалися 25-й річниці від дня запуску українського космічного апарату «Океан-О».
Наукові читання «Дніпровська орбіта» є унікальним заходом за космічною тематикою, який поєднує вивчення в історичній ретроспективі набутого досвіду та дослідження перспектив майбутнього технічного розвитку, розгляд сучасних актуальних наукових проєктів, мудрі думки і концептуальні узагальнення філософів, аналіз гуманітарних аспектів космічної діяльності людства і проблематику освітньої діяльності. Цей захід збирає «технарів» і гуманітаріїв, фахівців-практиків у сфері космічної діяльності, науковців, науково-педагогічних працівників, працівників музейної і бібліотечної справи. Наукові читання поєднують досвідчених фахівців і талановиту молодь, на яку спиратиметься майбутнє вивчення і практичне освоєння космосу.
У роботі наукових читань «Дніпровська орбіта-2024» взяли участь 48 учасників та гостей. Цього року представлялися 27 доповідей. Спектр тематики наукових досліджень учасників охопив шість наукових напрямків: «Історія авіації та ракетно-космічна техніка», «Аерокосмічна освіта молоді та вузівська наука. Перспективні інноваційні проєкти», «Екологія та космос», «Філософія та космос», «Економіко-правові, гуманітарні та етичні аспекти освоєння космосу», «Молодь та космос».
Урочисте відкриття наукових читань «Дніпровська орбіта» завжди стає непересічною подією, тому що до складу гостей і доповідачів пленарного засідання входять люди, безпосередньо дотичні до створення унікальних зразків космічної техніки і які діляться своїм досвідом та спогадами, а також люди, які нині на передовій практичної, наукової, освітньої діяльності, збереження історії, пропагування знань про космос та космічну діяльність. На пленарному засіданні до учасників і гостей із вітальними словами звернулися Генеральний директор Національного центру аерокосмічної молоді імені О.М. Макарова Олексій Кулик, Генеральний конструктор – перший заступник Генерального директора ДП «КБ “Південне” імені М.К. Янгеля Максим Дегтярьов, декан фізико технічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Анатолій Санін, директор Національного музею космонавтики імені С.П. Корольова (м. Житомир) Ірина Дячук. Учасникам конференції випала унікальна нагода послухати виступи-розповіді людей, які безпосередньо брали участь у створенні космічного апарату «Океан-О» – радника Генерального директора ДП «КБ “Південне” ім. М.К. Янгеля, лауреата Державної премії, заслуженого машинобудівника Агаркова Анатолія Васильовича і Генерального директора ДП «ВО “Південний машинобудівний завод”» (2005-2014 років), Героя України, академіка Міжнародної інженерної академії, кандидата технічних наук Щеголя Віктора Андрійовича. Учасникам конференції був продемонстрований фільм про створення космічного апарату «Океан-О».
.jpg)
Секційна робота видалася насиченою, плідною, корисною і неймовірно цікавою. Серед тем, пов’язаних з історією, представлялися доповіді, присвячені декільком окремим аспектам створення космічного апарату «Океан-О», низці аспектів розвитку воєнної ракетної техніки, історії дослідження планети «Венера», великим діячам у сфері космічної діяльності і космонавтики України, а також аналізу і глобальним поглядам на революцію в дослідженнях космосу та на шлях України в розвитку космічних досліджень. Доповіді з питань розвитку космічної освіти стосувалися таких тем: аналіз досвіду і перспектив застосування новітніх підходів до створення матеріалів для самостійної роботи студентів – таких, як розробка і впровадження відеофільмів із виконання складних практичних завдань; розкриття теми експерименту за космічною тематикою у змісті дисципліни «Методологія і організація наукових досліджень» та інших. У межах роботи наукових читань йшлося про сучасні перспективні проєкти і розробки зі створення ракетно-космічної техніки, за якими були представлені змістовні дослідження, практичні напрацювання, відкриття фахівців ДП «КБ “Південне” імені М.К. Янгеля», Інституту технічної механіки НАН України, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара та інших навчальних установ і закладів. Відзначалася важливість участі молоді в перспективних проєктах і розробках, спрямованих на створення космічних систем майбутнього. І неймовірно змістовною і цікавою стала доповідь про застосування штучного інтелекту в сучасних космічних системах, про підхід до створення «живої розумної системи» на основі штучного інтелекту. Екологічна тематика представлялася концептуальними і практичними рішеннями щодо реалізації космоекологічного підходу до містобудівництва, створенням новітніх систем спостереження множини орбітальних об’єктів в навколоземному космосі задля забезпечення екології космічної діяльності.
Різноманіття актуальних питань космічної діяльності розглядалося також у правовому, економічному і гуманітарному аспектах. Як завжди, тематика доповідей у галузі філософії була багатогранною, зокрема стосувалася таких аспектів: релігійно-міфологічні та умоглядно-метафізичні грані тео-космогонічного процесу; етичні виклики трансгуманізму в аерокосмічній сфері на прикладі штучного інтелекту; теоретичні поняття історичної антропології як сучасної філософії історії і аналізу сприймання космосу суспільною ментальністю та інші. В контексті неперервного розвитку знань, підвищення рівня кваліфікації молоді представлялися глобальні підходи до вирішення цього питання на підприємствах космічної галузі і досвід із цього питання, набутий ДП «КБ “Південне” імені М.К. Янгеля».
На наукових читаннях координаторами секцій від ДНУ працювали професори Варфоломій Савчук, Сергій Давидов, Віталій Кривошеїн, Сергій Шевцов, доценти Віктор Хуторний, Вадим Горбань, Олександр Котович.
Учасники з ДНУ (науково-педагогічні працівники, аспіранти, студенти) представили 11 доповідей, з яких три – підготовлені за участю студентів. І неймовірно приємно відзначити, що серед кращих доповідачів наукових читань були відзначені дипломами за кращі секційні доповіді студенти фізико-технічного факультету Михайло Семененко і Микола Демченко.
Наукові читання «Дніпровська орбіта» мають добру традицію проведення круглих столів. Цього року круглий стіл проводився за темою «Космічна топоніміка Дніпра». Знавці науки топоніміки, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток, написання і вимову, науки, що знаходиться на межі різних наук, представили доповіді про тематику космосу, космічної діяльності та її видатних діячів у назвах вулиць і провулків міста Дніпро.
Наукові читання «Дніпровська орбіта-2024» надали змогу спілкування фахівцям України та стали майданчиком спільного аналізу сучасних перспектив і генерації нових ідей. А також зміцнили впевненість, що, попри надважкі реалії сьогодення, Україна зберігатиме потенціал наукової, проєктної та виробничої, освітньої діяльності в космічній сфері, впевнено рухатиметься до нових досягнень і горизонтів розвитку. Також пролунало запрошення на XX ювілейну конференцію «Дніпровська орбіта-2025», яка має відбутися наступного року.
Доцентка кафедри кібербезпеки та
комп’ютерно-інтегрованих технологій
Тетяна Лабуткіна
