Протягом двох днів у Палаці студентів Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара працювала V Міжнародна наукова конференція „Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах”. Організатором форуму виступила кафедра загального та російського мовознавства факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ.
– Конференція проводиться в ДНУ з 2003 року, і кожного разу викликає незмінний інтерес у філологів-славістів, – розповіла нам перед початком пленарного засідання завідувач кафедри професор Тамара Степанівна Пристайко. – Проблема виникнення й використання нових слів завжди привертала увагу лінгвістів, та особливої актуальності вона набула в сучасну добу, ознаками якої є послаблення „внутрішнього цензора”, надмірна мовленнєва розкутість носіїв мови, що призводить до виникнення численних різноманітних новоутворень. Важливо підкреслити, що запропонована нами наукова проблематика дозволяє оцінити мовні новації не лише в їх загальних, але й у їх поодиноких виявах, зафіксувати мінливість мови і, врешті-решт, вплинути на виховання відчуття мови, на підвищення мовленнєвої культури.
Мова повсякчас розвивається, поповнюється новими елементами, вона постійно дає філологам матеріали для досліджень. Тому й тема нашої конференції не застаріє ні через 10 років, ні через 20. В зв’язку з цим, склад нашої конференцію від року в рік розширюється. Ось і сьогодні зібралось близько 180 вчених з 40 міст України, Росії, Казахстану та Китаю, що представляють понад 70 ВНЗ. Мені приємно відзначити, що на нашому форумі присутні не лише відомі вчені, а й молоді дослідники, для яких це зібрання може стати справжньою апробацією наукових концепцій і досягнень. Цього року широко представлені західні області України, багато учасників зі Львову, Рівного, Тернополя. Вони представили дослідження не тільки з української мови, а й з польської, сербської, тобто все повніше відображається весь слов’янський світ. Думаю, що найближчим часом до нас будуть приїжджати дослідники безпосередньо з Польщі, Чехії та інших слов’яномовних країн. Активно представлена Росія, навіть такі віддалені регіони, як Башкортостан, Кемерово, багато матеріалів надійшло з Москви, з Інституту імені Віноградова. Також представлені вісім вишів Дніпропетровська. Безперечно, спілкування має бути плідним – завжди цікаво зустрічатися з вченими з інших міст, почути нові ідеї, погляди, думки, обмінятися інформацією, літературою, зав’язати дружні відносини. Все це розширює наші наукові горизонти.
Цього року до нас вперше приїхала завідувачка кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету проф. Г.М. Покальчук:
– Я очолюю делегацію представників двох неологічних лабораторій Рівненщини: лексикографічної лабораторії „Острозький неограф” Національного університету „Острозька академія” й неографічної лабораторії „NEOLEX-Рівне” Рівненського державного гуманітарного університету. – говорить Галина Миколаївна. – Одним із основних завдань наших колективів є активне залучення філологічно обдарованого студентства і молодих дослідників до неолого-неографічних студій в галузі письменницької лексикографії.
На сьогодні діяльність лабораторій спрямована на формування електронного ресурсу „Словника авторських лексичних новотворів в українській поезії ХХ століття”. Передбачається, що цей ресурс стане емпіричною базою для подальшого укладання академічного загального словника АЛН в українській поезії ХІХ – ХХІ століть. Також ми готуємо до друку персональні словники видатних письменників. Зокрема, з 2007 року ми видали п’ять випусків збірників наукових праць лексикографічної серії „Українська індивідуально-авторська неографія”. До кожного збірника входять наукові праці провідних дослідників і магістрантів, які вивчають мовотворчість українських поетів. Серед них видання, присвячені творчості Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Василя Стуса, Ігоря Калинця, Івана Світличного, Григорія Чубая. На початку року побачив світ останній випуск – „Мовотворчість Павла Тичини у дзеркалі третього тисячоліття”, присвячений 120-річчю від дня народження поета, основою якого став оновлений „Словник авторських лексичних новотворів Павла Тичини”. Продовжується робота над наступними випусками серії – адже, попри значні здобутки, у вітчизняній письменницькій лексикографії все ще залишаються певні лакуни, які накреслюють перед дослідниками привабливі наукові перспективи. Задля заповнення цих білих плям ми й працюємо, вносячи в цю нелегку справу свій скромний внесок. У подарунок бібліотеці ДНУ ми передаємо примірники наших видань.
Відкриваючи конференцію, інтернаціональне наукове зібрання привітав проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді проф. В.В.Іваненко. Він наголосив на тому, що сучасна епоха – епоха глобальних соціально-економічних, політичних та інших трансформацій – характеризується й суттєвими змінами в мові, викликаючи жваві дискусії на різних рівнях.
– Відповідні зміни треба осмислювати та брати під контроль там, де це можливо й де це буде сприяти національним інтересам слов'янських держав, зростанню лінгвістичної та загальної культури їхніх народів, – підкреслив Валентин Васильович. – Думаю, що не лише у вузькоспеціальному, але й в цьому напрямку зорієнтована більшість доповідей і повідомлень. Широке представництво науковців (у програмі заявлено 240 доповідей), географія форуму, фаховий рівень його учасників дозволяють мені вважати, що наша конференція є зайвим доказом того, що мова була, є і буде важливим інструментом комунікативного та суспільного поступу, не залишаючи байдужих ні у колі лінгвістичної громадськості, ні у середовищі пересічних громадян, не пов’язаних з мовою професійно.
Особливу вдячність хочу висловити колективу однієї з найстаріших в університеті кафедри загального та російського мовознавства, особисто її завідувачу Т.С.Пристайко за ініціативу в організації вже вп’яте такого представницького форуму. Викладацька та науково-дослідницька робота кафедри якраз і спрямована на сучасні слов'янські мови – російську, українську, польську, сербську, болгарську, словацьку. Думаю не помилюсь, коли скажу, що нормою її повсякденної діяльності з моменту виникнення став творчий, новаторський пошук незнаного, свіжих ідей, оригінальність концептуальних побудов і незмінно значущі результати наукових розвідок.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
