Провідна кафедра філософії Придніпровського регіону, яка функціонує у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, відзначила своє 90-ліття.
З нагоди ювілею був проведений Міжнародний науковий форум «Філософія освіти у контексті історико-філософського знання», на який до Дніпропетровського національного прибули обмінятися досвідом фахівці з різних галузей філософських знань з України, Польщі та Росії. Актуальність конференції зумовлена тим, що у зв’язку з формуванням інформаційного суспільства освіта стає своєрідним генератором соціального розвитку, а це, у свою чергу, вимагає пошуків філософського осмислення освітніх новацій. Філософські дослідження сучасної освіти протягом останніх років закріпилися у науковій сфері під назвою «філософія освіти», тому будь-які освітянські проблеми – чи то місце освіти в розвитку суспільства, чи то система ціннісних орієнтацій, чи то нові технологічні форми реалізації навчально-фиховного процесу – розглядаються у межах «філософії освіти». При цьому філософія завжди, з моменту свого виникнення, була тісно пов’язана з розробкою педагогічних та освітніх ідей і практично кожен великий філософ і кожен більш-менш значний філософський напрямок залишив свій слід у розробці основ освітньої практики.
Учасників наукового зібрання привітав проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді В. В. Іваненко, зазначивши, що кафедра філософії, яка є майже ровесницею Дніпропетровського національного університету (всього на три роки молодша від нього), виступає важливим чинником у підготовці висококваліфікованих фахівців, завжди допомагає ректорату вирішувати соціально-гуманітарні проблеми. Валентин Васильович побажав науковцям цікавого спілкування,
Відкриття у 1921 році кафедри історії філософії та еволюції органічного і неорганічного світу Дніпропетровського державного університету пов’язане з ім’ям його першого ректора, відомого вченого, доктора біологічних наук, професора Володимира Порфировича Карпова, який працював у Відні як дослідник філософії Лейбніца ще у 1918 році. З 1938 по 1941 рік замість кафедри філософії була створена кафедра марксизму-ленінізму, яку очолював В. А. Громовий. Після Великої вітчизняної війни знову відтворено кафедру філософії, яка існує і нині.
Високий рівень майстерності викладачів кафедри філософії Дніпропетровського національного університету формували такі видатні філософи як патріарх української філософської думки, що заснував школу метафізики у Дніпропетровську, Г. А. Заїченко, член-кореспондент АПН України, провідний вчений з питань національної психології професор П. І. Гнатенко; ведучий фахівець з античної філософії й видатний філософ Росії А. В. Сьомушкін, який довгий час викладав філософію й історію філософії в Дніпропетровському державному університеті, завідувачі кафедри доцент Є. М. Шабаліна та професор І. А. Мороз.
Нині на кафедрі працюють відомі вчені. Серед них доктори філософських наук, професори: П. І. Гнатенко, В. І. Пронякін, В. Б. Окороков, В. О. Панфілов, С. В. Шевцов. Теперішні викладачі кафедри – це випускники філософських факультетів Київського, Московського та Ростовського університетів, гуманітарних факультетів Дніпропетровського університету, які ще в студентські роки обрали для себе науковий шлях та отримали високу фахову підготовку.
З 1947 року при кафедрі філософії ДНУ функціонує аспірантура, а з 1993 року - докторантура за спеціальностями «історія філософії» та «соціальна філософія». З 1992 року тут успішно працює спеціалізована Вчена Рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій з історії філософії та соціальної філософії. У 2002 р. була відкрита підготовка спеціалістів за напрямом «Філософія», а в 2006 році на базі кафедри був створений загальноуніверситетський філософський дискусійний клуб «ХХІ століття», який очолює кандидат філософських наук, доцент Л. О. Кострюкова.
Нинішній завідувач кафедри філософії ДНУ ім. О. Гончара, професор Петро Іванович Гнатенко вбачає велику потребу суспільства у гуманітарному вихованні: «Філософія є головним компонентом гуманітарної освіти. Сьогодні є поширеною теза про те, що XXI століття буде гуманітарним, або його зовсім не буде. З щорічних конкурсів при вступі на напрям підготовки «філософія» видно, що популярність цієї дисципліни зростає. На жаль, у нашій країні предмети, які дають гуманітарну освіту є вибірковими. Таким чином, релігієзнавство, етика, естетика, культурологія, які формують духовний світ людини, залишаються «на узбіччі» навчального процесу. Але ж не можна дивитися на освіту лише з точки зору ринкових відносин… Ми можемо вирішити проблеми харчування та інші, чого досягли, наприклад, Скандинавські країни: вони на першому місці у світі за рівнем життя, але і за рівнем суїциду теж перші. Тобто, не хлібом єдиним живе людина. Саме проблемами духовності, відчуження особистості, сенсу життя, місця людини у суспільстві, проблемами добра і зла і покликана займатися філософія».
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
