Війна все далі відходить у минуле, ставши сторінкою в книжці історії. Але чому ж ми знову й знову згадуємо про неї, чому так хвилюють нас кадри старої кінохроніки? Тому що ми не байдужі до однієї з наймасштабніших скорботних подій ХХ століття, однієї з найболючіших ран людства – війни проти німецько-фашистських загарбників.
66 років тому Радянська Армія визволила людство від коричневої чуми, і закінчилася велика війна. 66 років над нами тихе мирне небо. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Але треба пам’ятати, якою дорогою ціною було завойоване наше щастя. Свято Великої Перемоги особливо дороге для ветеранів, близьке серцю тих, хто пройшов крізь величезні страждання, звірства, які ніс фашизм.
На честь святкування 9 Травня у Палаці студентів ДНУ ім. Олеся Гончара пройшов урочистий вечір пам’яті. Тут славили ветеранів Великої Вітчизняної, які після війни віддавали свої сили і хист розвитку науки і навчанню студентів Дніпропетровського національного університету; вшановували всіх, хто боровся за честь і незалежність нашої Вітчизни, за справедливість, за майбутнє, за саме життя. Студенти університету виходили з аудиторій і йшли захищати свою Батьківщину, віддавали свою молодість, життя заради мирного майбутнього. А їм було лише 17-18 років. Сивина лягла на їх волосся, зморшки на обличчі – як дороги болю.
Ректор ДНУ М.В.Поляков словами вдячності привітав ветеранів. Від імені тих, для кого було збережено Батьківщину, життя та свободу, лунали слова вдячності за мирне та чисте небо. Святковим концертом ветеранів поздоровили творчі колективи Палацу студентів ДНУ. А з ранку було покладено квіти біля пам’ятних місць університету: до меморіала загиблим, що біля Наукової бібліотеки ДНУ, погруддя Олеся Терентійовича Гончара і Василя Павловича Юбкіна, до пам’ятника Володимиру Івановичу Моссаковському.
На жаль, з кожним роком колишніх університетських воїнів меншає. Але й сьогодні ветеранська організація ДНУ є однією з найчисленніших у Жовтневому районі і нараховує 55 учасників бойових дій, 15 з них – інваліди війни, 133 – працівники тилу. Всього у роки війни з університетських аааудиторій на фронт пішло близько 600 студентів і викладачів , багато з них не повернулося. Прізвища усіх загиблих викарбувані на меморіальній стелі біля Наукової бібліотеки ДНУ.
Рада ветеранів, яку очолює ведучий інженер кафедри електронних засобів і телекомунікацій факультету фізики, електроніки й комп’ютерних систем, підполковник Валентин Олександрович Балакін, працює у тісному контакті з керівництвом університету. Ректорат ДНУ, ректор Микола Вікторович Поляков особисто, допомагають своїм ветеранам; кожного року на цю допомогу виділяються кошти.
Ми щиро вдячні колишнім фронтовикам за сонячне небо над нами і низько схиляємо голови перед їхньою звитягою та мужністю. Вічно живим полум’ям горітиме свячений вогонь людської пам’яті.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
