Один з найвідоміших і найпотужніших підрозділів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара – фізико-технічний факультет відзначає цього року 60-річчя. Разом з підприємствами ВПК йому судилося долати різні етапи, але нині, як переконав нас ректор ДНУ Микола Вікторович Поляков, разом з унікальними спеціальностями ракетно-космічного профілю, факультет пропонує більше десяти інженерних напрямів підготовки, що користуються попитом як в Україні, так і закордоном.
- Миколо Вікторовичу, чим унікальний сучасний фізтех?
- Фізико-технічний факультет організований у Дніпропетровському держуніверситеті у 1951 році, і, згідно з постановою Ради міністрів, мав стати навчальним і науковим центром з підготовки фахівців для ракетно-космічної промисловості всього Радянського Союзу. Про величезне значення, що йому надавалося, свідчить відбір кращих студентів з провідних університетів країни на старші курси фізтеху. Тоді ж закладалися основи славного майбутнього «Південмашу» та конструкторського бюро «Південне». Ці підприємства стали основними роботодавцями для наших випускників, і десятиріччями ми спільно працювали над підготовкою фахівців для створення найсучасніших ракетних систем і комплексів. За цей час сформувалися потужні наукові школи, які сьогодні працюють над вирішенням завдань не тільки ракето-космічної галузі, а й матеріалознавства, енергетики, екології, захисту інформації. Фізтех дійсно випускає фахівців найвищого ґатунку, і унікальність полягає у багатогранності освіти у нашому класичному університеті, що дає фундаментальні знання з природничих дисциплін, сучасну фахову інженерну підготовку і формує світогляд молодих людей на засадах гуманізму і патріотизму. Підтвердженням цього є досягнення випускників фізтеху в різних галузях. Л.Д. Кучма – Президент України 1994-2005, Ю.С. Алексєєв, який нині очолює Національне космічне агентство України, директор програми «Морський старт» В.Г. Команов, академіки В.В. Пилипенко, В.П. Горбулін, В.М. Сайгак – випускники фізтеху різних років. І всі ці шановані люди завжди з радістю зустрічаються із сьогоднішніми студентами, докладають чимало зусиль до їхнього професійного зростання, підтримують фінансово через заснування спеціальних стипендій. Так, щорічно кращі студенти отримують стипендії Президентського фонду «Україна», стипендії ім. С.М. Конюхова, О.М. Макарова.
- Чим приваблює студентство сучасний фізтех і які можливості надає своїм вихованцям?
- Сучасний фізтех на вимогу ринку праці поступово перетворився на потужний політехнічний факультет, де здобутки в ракетно-технічній галузі доповнені напрямками, яких потребує сьогоднішня промисловість. Це своєрідна еволюція факультету за 60 років існування. Так, фахівці за напрямком підготовки «металорізальні верстати і системи» потрібні на будь-якому машинобудівному підприємстві, в тому числі, й ракетно-технічного спрямування. Фахівці з «прикладного матеріалознавства» потрібні і на металургійних, і на хімічних виробництвах. Вивчення апаратури радіо- і телебачення необхідне як для космічних телекомунікацій, так і для звичайних телекомунікаційних систем. Важлива спеціальність «прилади та системи неруйнівного контролю» розпочиналась з контролю виробів ракетно-космічної техніки, а зараз охоплює все більше галузей промисловості – і контроль виробів металургії, і залізничних осей…
Загалом ми пропонуємо десять різних напрямків нашого фізтеху. Широка інформатизація та розвиток систем зв’язку у сучасному суспільстві передбачає перспективність цих напрямків, і вступники найперше хочуть освоювати інформаційні технології, радіоелектронну апаратуру, а промисловість має гостру потребу в інженерах-конструкторах, інженерах-електромеханіках, до нас з такими проханнями постійно звертаються представники відповідних підприємств. Приміром, базові підприємства Дніпропетровська готові працевлаштувати наших випускників з традиційних фізтехівських спеціальностей, і там досить велика конкуренція. Пріоритетність того чи іншого напрямку залежить від затребуваності спеціалістів.
У сьогоднішніх студентів фізтеху є унікальні можливості міжнародного обміну, яких не було у попередніх поколінь. Вони беруть участь у міжнародних наукових конференціях, проходять стажування у провідних університетах світу. У молодої цілеспрямованої людини є безліч можливостей відбутися як фахівець.
- Безперечно, міжнародні партнери зацікавлені в співпраці з потужним науковим колективом фізтеху ДНУ. Від кого нині надходять пропозиції?
- З 1990-х років ми стали відкритими для іноземних партнерів. ДНУ – єдиний в Україні ВНЗ, що готує спеціалістів для ракетно-космічної галузі, і пропозиції з підготовки студентів і спільної наукової діяльності надходять зі Сходу і з Заходу. За останні двадцять років фізтех налагодив зв’язки з провідними університетами США, Бразилії, Китаю, Італії, Туреччини, Казахстану. Працюємо над спільними науковими проектами, наші науковці викладають лекційні курси в університетах-партнерах.
Сьогодні фізико-технічний факультет під керівництвом декана професора О.М. Петренка активно співпрацює із Середньосхідним технічним університетом м. Анкара (Туреччина) у рамках міжнародної програми Еразмус Мундус. Між університетами підписаний договір про спільний науковий проект, тож співпраця має стійкий, довгостроковий характер і є достатньо плідною.
Досвід організації навчальної роботи, здобутки наукових шкіл фізтеху переймають перш за все країни, що розвиваються. Зокрема, спільне українсько-бразильське підприємство здійснює зараз будівництво космодрому Алкантара в Бразилії. Міністерство освіти і науки цієї країни активно підтримує підготовку спеціалістів для розвитку галузі, наприкінці року десять бразильських інженерів протягом семестру підвищуватимуть на фізико-технічному факультеті ДНУ свою кваліфікацію.
Плідно розвивається співпраця з Казахстаном. Країна має на своїй території космодром, і нині керівництво приділяє велику увагу підготовці фахівців для Національного космічного агентства Казахстану. Можливо, згодом вони будуть самі і проектувати, і виготовляти супутники та запускати їх з космодрому Байконур. У нас завершила навчання в магістратурі група випускників бакалаврату Євразійського національного університету імені Льва Гумільова (Астана). Більшість з них стали викладачами на міжнародній кафедрі космічної техніки та технології ЄНУ ім. Л.Гумільова, співзасновником якої виступив ДНУ ім. О.Гончара. Казахські колеги будуть викладати тільки фундаментальні дисципліни, спеціалізовані ж курси будуть читати наші фахівці.
- Тобто ракетно-технічний напрямок залишається пріоритетним?
- Безумовно. Незабаром Україна матиме навіть свій студентський наносупутник. Над цим унікальним проектом фізтех Дніпропетровського національного університету працює спільно з Національним технічним університетом України «КПІ», Національним аерокосмічним університетом «ХАІ» і Харківським національним університетом радіоелектроніки. Тож, у наступних поколінь наших студентів буде сучасний лабораторний практикум з управління власним космічним апаратом і обробки супутникової інформації.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
