У 1951 році у Дніпропетровському державному університеті було створено перший в Україні спеціалізований підрозділ з підготовки фахівців для ракетно-космічної галузі. Його історія тісно пов’язана з історією розвитку Дніпропетровського ракетно-космічного центру та з новою історією ракетно-космічної техніки в цілому. Створений у складних умовах післявоєнного часу з ініціативи й за підтримки Південмашу і ДКБ «Південне» фізтех ДНУ пройшов славний, наповнений творчим пошуком і яскравими подіями шлях, перетворившись на один із найпрестижніших й визнаних у світі навчальних та наукових центрів з підготовки високоінтелектуальних, всебічно розвинених, ініціативних фахівців широкого профілю. Про останні здобутки й сьогодення фізико-технічного факультету ДНУ ім. О.Гончара наша розмова з його деканом, доктором технічних наук, професором Олександром Миколайовичем Петренком.
- Олександре Миколайовичу, яким є сучасний фізтех?
- Діяльність нашого факультету завжди відповідала розвитку ракетно-космічної галузі, і загалом регіону. Перша кафедра факультету – не лише за часом створення, а й за важливістю наукових напрямків - проектування та конструкції літальних апаратів на сьогодні більшою мірою збереглася. Запуском двигунів у невагомості, запровадженням нових методів оптимізації технічних характеристик літальних апаратів тут займалися видатні особистості – заступник генерального конструктора Ю.О.Сметанін, відомий нині вчений у галузі статистики Володимир Павлович Савчук, перша і єдина досі в Україні жінка-вчений, яка займалася ракетною тематикою, – Алла Сергіївна Макарова.
На кафедрі ракетних двигунів (наступна з трійки базових кафедр факультету) працювали видатні вчені-інженери В. А. Махін, М. С. Шнякін. Саме тут стали вперше створюватися методики розрахунку складних процесів запуску рідинного ракетного двигуна. Пов'язаний з ракетними двигунами підрозділ КБ «Південне» сьогодні найуспішніший, тому наші випускники – фахівці двигунної тематики отримують тут гарну перспективу для кар’єрного зростання.
За участю генерального конструктора КБ «Південне», вченого зі світовим ім’ям Миколи Федоровича Герасюти була заснована кафедра систем автоматизованого управління, що теж з самого початку складала основу фізтеху. Вона завжди тісно співпрацювала з усіма підрозділами КБ «Південне»: тут вирішувалися питання динаміки і балістики польоту, розроблялися системи управління ракетами-носіями. Нині діапазон наукових досліджень кафедри розширився і тому скрізь, де потрібно обслуговувати мережі супутникового зв’язку, комп’ютери і системи, маршрути мережевих передач, – працюють наші вихованці.
Дещо пізніше створилася кафедра технології виробництва літальних апаратів, становлення й розвиток якої пов’язані з іменем Олександра Миколайовича Кваші. Нині завідує кафедрою Євген Олексійович Джур, який очолював наш факультет протягом 21 року.
У нелегкі 90-і, коли спостерігався різкий спад попиту на фахівців з ракетно-космічної техніки, базовим підприємствам стало значно важче працювати. Та завдяки зусиллям завідувачів профілюючих кафедр і декана Є. О. Джура вдалося зберегти і викладацький склад, і наукові школи, і традиції, започатковані на факультеті.
Із впровадженням апаратури протиповітряної та протиракетної оборони у Дніпровського машинобудівного заводу виникла потреба в спеціалістах з радіолокації, електроніки. Таких фахівців почали готувати на кафедрі радіоелектронної автоматики ДДУ, яка виокремилася з кафедри систем автоматичного управління. Валентину Павловичу Маланчуку – першому завідувачу новоствореної кафедри, полковнику, доктору технічних наук вдалося досягнення наукових шкіл з радіолокації, радіопротидії і радіорозвідки успішно запровадити у навчання.
- Чи всі фахові напрямки факультету мають безпосереднє відношення до ракетно-космічної галузі?
- Наприклад, наша кафедра безпеки життєдіяльності, на перший погляд, ніби виходить за рамки ракетно-космічної тематики. Проте наукові школи при ній пов’язані з екологічними аспектами експлуатації ракетно-космічних систем. Справа в тому, що в Україні й досі зберігаються великі запаси ракетного палива, і з плином часу все гостріше постає проблема їхньої утилізації і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. До того ж, це єдина кафедра не лише в Україні, а й на просторах СНД, яка регулярно обробляє інформацію про озонову оболонку Землі. А загалом, сучасний фізтех на вимогу ринку праці поступово перетворюється на потужний політехнічний факультет, на якому ракетно-технічні здобутки співіснують з напрямками, що забезпечують сьогоднішню промисловість.
- Що Ви можете сказати про сьогоднішніх студентів-фізтехівців?
- Звичайно, з часів заснування фізтеху навчальний процес зазнав значних змін. 20-30 років назад факультет був «закритим», і більшість спецкурсів можна було вивчати лише в стінах корпусів. Тепер ми відкрито читаємо курси, не знижуючи їхнього технічного рівня. На жаль, спостерігаємо, що наші нинішні першокурсники мають слабку шкільну підготовку. На мою думку, школи не виконують свого завдання – надавати фундаментальні знання з математики, фізики, природознавства… Тому на 1-2 курсах проходить досить важкий період адаптації до тих серйозних вимог, які ми висуваємо. І не всі студенти її витримують, 15-20 відсотків змушені залишити фізтех. Але той, хто долає такий бар’єр, стає гарним студентом. Багато активістів бере участь у науково-дослідній роботі, щорічній міжнародній молодіжній конференції «Людина і космос». На факультеті активно діє студентське самоврядування: студенти самостійно проводять дні першокурсника, дні фізтеху, заходи, спрямовані на об’єднання студентства. Випускаємо офіційну газету фізтеху «Фізтехія», кожен номер якої присвячений важливим подіям – наприклад, 60-річчю факультету. Як правило, наприкінці навчального року окремий випуск приурочений абітурієнту – тут максимум інформації про життя факультету, його структуру, викладачі і студенти на сторінках газети висловлюють власну думку про організацію навчального процесу, щоб абітурієнти краще відчули специфіку навчання. Представники студентського самоврядування входять до складу Вченої ради університету й відіграють значну роль у житті факультету. Вважаю, що сучасному студенту і на факультеті, і загалом в нашому університеті створені гарні умови для повного розкриття особистості.
- Чи зберігається і сьогодні за фізтехом статус «хлопчачого» факультету?
- У часи засекреченості на академічну фізтехівську групу «припадало» в середньому четверо-п’ятеро дівчат. Сьогодні на багатьох спеціальностях статі не поступаються одна одній в кількісних показниках, а на таких як «прикладне матеріалознавство» – буває більше представниць слабкої статі. З власного досвіду знаю, що дівчата свідомо приходять на фізтех і значно мотивованіші в професійній діяльності, бо їм ще треба боротися за місце під сонцем, а юнаки вважають, що їм скрізь відкритий шлях. Це не означає, що фізтех стає жіночим, а лише свідчить про те, що жіноцтво зацікавлене в кар’єрному зростанні і отриманні якісної професійної освіти. Подібна ситуація спостерігається і з іноземними студентами.
- Дніпропетровський національний відомий своїми широкими міжнародними зв’язками…
- За останні двадцять років фізтех налагодив зв’язки з провідними університетами США, Бразилії, Китаю, Італії, Турції, Казахстану. Ми цікаві закордонним партнерам, передусім, тим, що маємо великий досвід підготовки фахівців для ракетно-космічної галузі і серйозні наукові школи. Зокрема, протягом останніх двох років у нас навчаються за програмою бакалавра і магістра випускники бакалаврату Євразійського національного університету імені Льва Гумільова (м. Астана). Вони повернуться до рідного Казахстану висококваліфікованими фахівцями-ракетниками. Цього року кілька бразильських інженерів протягом семестру підвищуватимуть у нас свою кваліфікацію. Спільне українсько-бразильське підприємство здійснює зараз будівництво космодрому Алкантара в Бразилії. Також факультет спільно з 11-ма університетами з Бельгії, Німеччини, Росії, України, Нідерландів та Казахстану бере участь у міжнародному проекті TEMPUS «Реформування освітніх програм в галузі космічних технологій». Реалізація проекту є яскравим прикладом інтеграції вітчизняної вищої школи у загальноєвропейський освітній простір та сприяє науковому й академічному обміну студентами та викладачами.
- Ваші побажання колегам та студентам рідного факультету напередодні ювілею.
- Підтримую ветеранів фізтеху, які доклали чимало зусиль для розвитку і збереження факультету. Хочеться, щоб традиції, які вони заклали, залишилися. А молодим бажаю, щоб були затребуваними фахівцями у своїй галузі, бачили перспективу і в наукових дослідженнях.а і космос».
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
