“Україна – ЄС: перспективи взаємовідносин”. За такою тематикою в Дніпропетровському національному університеті відбулося відверте і цікаве спілкування з Президентом Польщі (1995-2005) Александром Кваснєвським. Дискусія пана Президента з представниками влади, наукових і освітянських установ, політичних партій та громадських організацій проходила в рамках «Європейського дебатного форуму», організованого «Ялтинською Європейською Стратегією» та Міжнародним фондом «Відродження».
Сьогодні тема взаємовідносин України та ЄС виходить за межі сфери зовнішньої політики, оскільки вона торкається фундаментальних аспектів вибору шляху розвитку нашої держави. На думку ректора Дніпропетровського національного університету Миколи Полякова, «в українській суспільній свідомості Європа символізує певну систему політичних та соціально-економічних принципів, моральних цінностей, певний культурний цивілізаційний простір. Сьогодні Європа стала потужним інтеграційним об’єднанням з величезним політико-економічним і культурним потенціалом, яке, будучи простором стабільності, безпеки і сталого розвитку притягує на свою орбіту сусідні держави. Європа демонструє здатність до самооновлення солідарного процесу, що, у свою чергу, конче потрібно для успіху українських реформ. З огляду на це, обговорення перспективи розвитку взаємовідносин України з ЄС має величезне значення».
ДНУ традиційно бере активну участь в обговоренні та пошуку шляхів вирішення актуальних соціально-економічних, політичних і культурних проблем національного розвитку України. Зустріч з Александром Кваснєвським, який за десять років перебування на посту глави Польської держави зробив величезний внесок у розвиток україно-польських відносин та підтримку ідеї набуття Україною членства в ЄС, викликала велике зацікавлення науковців і студентської молоді ДНУ не лише з точки зору загальної значущості даної проблеми для українського суспільства, але й із суто професійного наукового інтересу. Адже в університеті здійснюється підготовка фахівців за такими спеціальностями, як «Політологія», «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародна інформація», «Соціологія». Для них європейські студії є пріоритетним напрямом навчальної підготовки і наукових досліджень, вони вже сьогодні стали на шлях реального і плідного міжнародного співробітництва з провідними освітньо-науковими центрами Європи.
На думку Александра Кваснєвського, сьогодні в Європі ні у кого немає сумніву, що Україна – європейська держава, необхідно, щоб це, в першу чергу, усвідомили українці. «Польща йшла до ЄС 14 років, - говорить пан Президент. – Для вас, студентів, це великий термін, але я, як людина, що вже прожила багато років, відверто скажу, що для людського життя це не так вже й довго. У житті народу – це зовсім мало, а в житті країни – миттєвість. В політиці треба мати не тільки силу, серйозну відповідальність, але і мрію. Моєю мрією було, щоб Польща стала членом ЄС, щоб стабільно розвивалася економіка, і щоб разом з нашими сусідами ми почали складний процес примирення. Я прагнув йти до цієї мети разом з Україною.
Ви, юне покоління – студенти ДНУ і вся молодь України маєте йти цією дорогою, і разом ми сягнемо фантастичних вершин. У вас є прекрасні перспективи, ви можете дати Європі приклад порозуміння, примирення, дати перспективу, де ви будете героями історичних процесів, а не жертвами».
Широкі перспективи для співпраці є у галузі науки, освіти, охорони здоров'я. На думку пана Полякова, українська наука може зробити значний внесок у зміцнення позицій європейської науки і промисловості шляхом поглиблення участі у програмах ЄС, в обмін на певну підтримку з боку Євросоюзу. «В цих сферах стратегічний курс на європейську інтеграцію має доповнюватись розробкою і реалізацією заходів, покликаних зберегти ті елементи національної самобутності, які засвідчили свою випробуваність і необхідність. Навіть перший набутий досвід участі України в Болонському процесі відкрив перед вищими навчальними закладами нашої країни великі перспективи, пов'язані з входженням в єдиний європейський освітній простір, але разом з тим показав чимало переваг вітчизняної моделі вищої освіти і досить гостро поставив питання захисту національних освітніх традицій» - переконаний ректор ДНУ.
Досвід польських університетів з приєднання до Болонського процесу викликав велике зацікавлення освітянської спільноти. Александр Кваснєвський підкреслив, що Болонська конвенція не стосується ні засад автономії університетів, ні специфіки навчального процесу. В польських університетах прагнуть реалізовувати концепції, що передбачені конвенцією, адже вони були розроблені в європейських університетах-лідерах людьми, які знають систему освіти. Пан Президент переконаний, що сучасний університет має бути активнішим і не таким консервативним, має використовувати нові навчальні технології, які були створені за останні 20-30 років. «Молода генерація має жити в світі відкритих дверей, де можна займатися тим, про що мрієте, навчатися там, де бажаєте: в різних університетах, інститутах, школах. Це має бути Європа спільних, загальнолюдських цінностей,» - впевнений Александр Кваснєвський.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
