У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара презентували спільний українсько-російсько-білоруський підручник "Менеджмент та організаційний розвиток вищої школи".
Підручник написаний науковцями університетів України, Росії та Білорусії, що об’єдналися в консорціум з реалізації Міжнародного науково-освітнього проекту ТЕМПУС 4 «Мережева взаємодія університетів-партнерів у реалізації багаторівневої підготовки і підвищення кваліфікації фахівців у сфері освітнього менеджменту». До консорціуму також увійшли вищі навчальні заклади Німеччини, Австрії, Польщі – всього 11 університетів. Під час Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми і перспективи освітнього менеджменту в сучасних умовах міжнародної інтеграції», яка завершувала реалізацію проекту, науковці представили своє бачення шляхів розв’язання проблеми високоякісної підготовки фахівців з управління навчальними закладами, запропонували нові напрямки мережевої взаємодії в цій сфері.
«У нашому університеті завдяки реалізації проекту відкрито Компетентнісний центр, оснащений новітньою технікою, - говорить ректор ДНУ Микола Поляков. – На базі цього центру буде створюватися навчальна відеопродукція, проведення відеоконференцій, обмін відеолекціями через Інтернет. Це дасть можливість магістрам, що здобуватимуть освіту за такими унікальними для України спеціальностями як «Управління навчальним закладом» та «Педагогіка вищої школи», слухати в режимі on-line лекції професорів з Санкт-Петербурга, Новгорода, Хільдесхайма, Лодзя чи будь-якого з одинадцяти університетів-учасників проекту. До того ж проект передбачає розширення цієї мережі і залучення нових партнерів. Метою створюваної системи багаторівневої освіти є підготовка до висококваліфікованої діяльності в галузі управління людськими ресурсами, а також керівної діяльності в освітній та соціальній сферах. Випускники повинні бути готовими до виконання управлінських функцій в загальноосвітніх школах, закладах початкової, середньої та вищої освіти, соціальних закладах, а також до вирішення організаційно-педагогічних та дидактичних завдань на підприємствах і в організаціях, дослідницьких інститутах, у міжнародних культурно-освітніх центрах і організаціях, службах зайнятості, муніципальних і регіональних органах управління освітою. При цьому випускники повинні володіти науковим потенціалом для проведення відповідних досліджень у цій галузі, необхідних для стратегічного управління розвитком освіти в регіоні», – наголосив Микола Вікторович.
Професор Фондового університету міста Хільдесхайм (Німеччина) Ольга Грауманн відзначила значні позитивні зміни у міжнародній співпраці в галузі освіти: «Раніше ми спостерігали трансфер освітніх технологій із Заходу Європи на Схід, а сьогодні відбувається рівноправний взаємообмін напрацюваннями. Наприклад, навчальні курси, що були розроблені в рамках проекту Темпус педагогами з України, Росії і Білорусії, будуть впроваджуватися і в нашому університеті. Університет Хільдесхайм підтримує 170 міжнародних проектів, нещодавно ми прийняли групу українських магістрів і аспірантів. Мої колеги були приємно вражені рівнем підготовки і високим ступенем умотивованості до навчання молодих людей з України. Також дуже важливим у нашій співпраці є розповсюдження і популяризація наукових робіт українських педагогів у західних університетах. Ми вдячні Дніпропетровському університетові за пропозицію перекласти презентований підручник німецькою мовою, адже там багато цікавих ідей», – зазначила професор Ольга Грауманн.
«Інтернаціоналізація вищої освіти сьогодні є провідною традицією і стратегією розвитку вищих навчальних закладів в різних країнах світу, що органічно пов’язана з явищами глобалізації та «європеїзації», – говорить проректор Новгородського університету імені Ярослава Мудрого, професор Михайло Певзнер. – Ми визначаємо інтернаціоналізацію як стратегію розвитку вищого навчального закладу, що забезпечує низку змін у науково-освітній діяльності і внутрішньому житті університету, спрямованих на підсилення міжнародної складової, інтеграцію в світовий освітній простір і розвиток співпраці з університетами-партнерами. Найперспективнішим напрямком міжнародної діяльності в межах мережі-корпорації є створення спільних освітніх програм з отриманням подвійного диплома. Експериментальна програма підготовки бакалаврів і магістрів з напрямку «Педагогіка» в університетах Великого Новгорода і Хільдесхайма є дуже результативною: 11 бакалаврів і 7 магістрів Новгородського державного університету ім. Я. Мудрого вже отримали подвійний диплом нашого університету і Фондового університету Хільдесхайм. Нині німецькі студенти успішно навчаються в НовГУ, здобуваючи російський диплом. Взаємовигідний характер обміну в межах програми «подвійний диплом» високо оцінила Німецька служба академічних обмінів (DAAD), яка, як виняток, фінансує навчання російських магістрів в університетах Німеччини», – наголосив Михайло Наумович.
Зазначимо, що до консорціуму університетів-партнерів увійшли Фондовий університет м. Хільдесхайм, Університет м. Білефельд, Університет м. Кремс, Технічний університет м. Лодзь, Новгородський державний університет, Смоленський державний університет, Санкт-Петербурзька Академія постдипломної педагогічної освіти, Брестський державний університет, Вітебський державний університет, Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара та Хмельницький національний університет. Цільовими групами для вступу в магістратуру є випускники бакалавратів, керівники і педагогічні працівники освітніх закладів різного типу і рівня, спеціалісти муніципальних і регіональних органів управління освітою, керівники соціальних закладів, керівники і спеціалісти кадрових служб підприємств і організацій. Тривалість навчання у бакалавраті - 8 семестрів, у магістратурі – 4.
Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпровського національного університету
