Фаховий коледж ракетно-космічного машинобудування Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Коледж почав свою роботу 25 жовтня 1944 року як Дніпропетровський автомеханічний технікум, заснований згідно з постановою, внесеною до наказу Народного Комісара середнього машинобудування СРСР від 31 липня 1944 р. про будівництво автомобільного заводу в м. Дніпропетровську, як базовий навчальний заклад вищезазначеного заводу.

Приймальна комісія розташувалась у вестибюлі школи №81 і складалася з двох осіб: першого директора – Дмитра Івановича Шандри – та завідуючої навчальною частиною Віри Харлампієвни Шаповалової. Згодом технікум отримав будівлю колишнього ремісничого училища у провулку Ушинського, 3.

Підготовка спеціалістів проводилася за такими спеціальностями, як ковальське і ливарне виробництво, холодна обробка металів, інструментальне виробництво, збирання автомашин, оскільки в першу чергу передбачалося будівництво збирального і допоміжного цехів (перший квартал 1946 р.), моторного, ковальського та ливарного цехів (перший квартал 1947 р). Інші цехи, необхідні для комплексного виробництва вантажних автомобілів, передбачалося здати в експлуатацію в грудні 1947 р. У зв’язку з цим в 1947/48 навчальному році до програми вивчення були внесені такі предмети, як автомобілебудування, кувально-штампувальне виробництво, електрообладнання промислових підприємств, обробка металів різанням.

Перший набір складався з 512 студентів, з яких було сформовано 16 академічних груп. Крім того, з осіб, котрі отримали повну середню освіту, була організована перша особлива група, якій належало в стислі строки оволодіти теоретичними знаннями і виробничими навичками, необхідними для отримання звання середнього технічного командира автомобільної промисловості. Заняття проводились в дві зміни: 1 зміна – з 8.00 до 14.00, 2 зміна – з 14.00 до 20.00. В 1946 році було організовано й оснащено 11 навчальних кабінетів, відновлена й пущена перша черга навчально-виробничих майстерень.

У 1947 році починаються будівельно-монтажні роботи другої черги навчально-виробничих майстерень, здійснюється перший випуск фахівців за спеціальностями: автомобілебудування та обробка металів різанням. Згідно зі вказівкою Мінавтопрому, випускники були направлені для роботи на Дніпропетровський (53 чол.) та Кутаїський (8) автомобільні заводи.

31 липня 1947 р. директором технікуму стає Назарій Омелянович Клебанський. У 1947/1948 н. р. з’являється нова спеціальність – електрообладнання промислових підприємств – і відкривається вечірнє відділення.

Після прийняття на озброєння у 1950 р. ракети Р-1, а пізніше її вдосконаленої версії Р-2, було ухвалено рішення про організацію їх серійного виробництва. З метою вибору достатньо потужного та перспективного заводу для випуску ракет було організовано урядову комісію під керівництвом міністра озброєння СРСР Д. Ф. Устинова. Комісія зупинила свій вибір на автомобільному заводі в Дніпропетровську, а для забезпечення виробництва спеціалістами середньої ланки Постанова Ради Міністрів СРСР № 1852-885 «Про організацію серійного виробництва ракет Р-1» від 1.06.1951 р. зобов'язала міністерство автомобільної і тракторної промисловості передати у десятиденний строк Міністерству озброєння Дніпропетровський автомеханічний технікум з усім обладнанням, інвентарем та асигнуваннями на утримання технікуму за станом на 1 квітня 1951 року. Міністерство озброєння повинно було організувати у Дніпропетровському механічному технікумі з 1 вересня 1951 року підготовку фахівців із виробництва ракет і приладів до них і встановити студентам, викладачам і службовцям цього технікуму стипендію та заробітну плату в розмірах, одержуваних у технікумах Міністерства чорної металургії.

Із цього часу почалася підготовка спеціалістів з ракетно-космічної техніки за спеціальностями: двигуни літальних апаратів; корпуси літальних апаратів; прилади та системи управління.

До нового, 1951/1952 навчального року було зроблено ремонт та переобладнання навчальних будівель. В результаті технікум мав актовий зал на 250 осіб, електротехнічну лабораторію, 2 класні кімнати для спецдисциплін, книгосховище і читальний зал.

У травні 1955 р. директором технікуму стає Павло Петрович Караулов. Наступного року на базі технікуму був створений і виділений в самостійний Павлоградський вечірній механічний технікум. З переходом технікуму у ведення Придніпровського раднаргоспу на базі спеціальності «Обробка металів різанням» був організований Дніпропетровський машинобудівний технікум (1958), куди був переведений весь контингент учнів за цією спеціальністю та передано обладнання кабінетів і майстерень, а також переведена частина педагогічного складу.

Із лютого 1960 р. директором технікуму стає Микола Анатолійович Федоров. У цьому ж році було створено конструкторсько-технологічне бюро, яке займалось виконанням окремих проектно-конструкторських робіт, а також освоєнням нових видів продукції і товарів широкого вжитку.

До цього часу технікум мав два навчальні корпуси, будівлю, в якій розташовувалися майстерні, два бараки, в яких були розміщені буфет, профком, актовий зал, аудиторії і кабінети, волейбольний майданчик. Однак навчальних приміщень було все одно недостатньо, тому було розпочато капітальне будівництво навчального корпусу на 960 осіб по вул. Більшовицька, 27, поряд із базовим підприємством.

У 1962 р. на базі спеціальностей 0704 «Радіоапаратобудування» і 0706 «Телевізійна техніка та радіорелейний зв'язок» розпорядженням раднаргоспу був організований Дніпропетровський радіоприладобудівний технікум, куди був переведений весь контингент учнів даних спеціальностей і знову була передана частина обладнання кабінетів, лабораторій, а також переведена частина викладацького складу. В цьому ж році технікум переїжджає в новий корпус по вул. Більшовицька, 27, з сучасною навчально-матеріальною базою, спортивним комплексом та ін.

У квітні 1963 р. директором технікуму стає Адольф Пимонович Сергєєв.

У 1963/1964 н. р. завершується будівництво навчально-виробничого корпусу. Обладнано 2 слюсарних, механічний і електрорадіомонтажний цехи, ведуться роботи з обладнання ковальсько-пресового відділення. Колишні майстерні за розпорядженням Придніпровського раднаргоспу були передані машинобудівному технікуму.

У травні-червні 1964 р. відбулася виставка технічної та художньої творчості, на якій експонувалися телевізори і приймачі на транзисторах, радіовимірювальна апаратура, діючі макети, що автоматично включають виконавчий механізм при наближенні людини, діючі макети блоків радіолокаційної апаратури та імпульсної техніки, моделі електричних машин і апаратури керування та захисту. В КБ на громадських засадах розроблялися контролюючі машини для програмованого навчання, обладнання для кабінету технічних засобів при навчанні іноземним мовам та ін.

Із червня 1964 р. прийнято в експлуатацію гуртожиток на 400 місць, в якому технікуму відведено 200 місць. Решта – учням політехнікуму.

У 1965 р. технікум переданий у ведення Міністерства загального машинобудування, а в кінці того ж року – організації п/я В-8048.

У 1965/1966 н. р. пущений в експлуатацію кабінет навчання технічними засобами іноземним мовам, із березня 1966 р. – їдальня на 200 місць.

У 1967/1968 н. р. членами технічних гуртків була розроблена конструкція малогабаритної переносної машини для програмування контролю знань учнів та їх навчання. Ця машина демонструвалася на Омському семінарі з програмного навчання і викликала великий інтерес, тому що не поступалася за всіма функціями стаціонарним машинам. У зв'язку з припиненням підготовки фахівців за спеціальністю «Радіолокаційні пристрої» була розмонтована відповідна лабораторія.

У січні 1970 р. технікум брав участь у Виставці технічної творчості учнів технікумів в Москві, і 4 експонати були направлені на Виставку досягнень народного господарства (ВДНГ). Медаллю «Юний учасник ВДНГ» і грошовою премією в розмірі 25 руб. були нагороджені учні Зінченко Микола Платонович і Тальпіс Ігор Михайлович за проектування, виготовлення та складання механізму подачі верстата IK62.

У 1971/1972 н. р. були створені нові лабораторії та кабінети: автоматизації виробництва; термодинаміки, аеродинаміки, гідравліки та газодинаміки; випробування та експлуатації виробів; цивільної оборони.

У 1972/1973 н. р. на черговій виставці технічної творчості в Москві було представлено 4 експонати. Почесною грамотою Міністерства галузі нагороджені технікум та викладачі: Корневич Л. І. та Голубничий І. П.

За успіхи в організації технічної творчості технікум за підсумками 1974 р. посів 2-ге місце серед середніх спеціальних навчальних закладів (ССНЗ) України та нагороджений почесною грамотою, а ряд учнів – грошовою премією.

Із січня 1975 р. введено в дію новий облаштований гуртожиток на 355 місць, з квітня розпочато будівництво нового навчально-лабораторного корпусу.

У 1976/1977 н. р. створені лабораторія приводів верстатів з програмним управлінням, кабінет технології та обладнання виробництва ЕОМ, кабінет атеїзму, навчально-обчислювальний центр на базі нової ЕОМ М 220-А, а в наступному – три лабораторії за спеціальністю «Експлуатація та наладка верстатів з програмним управлінням»: лабораторія верстатів з програмним управлінням, приводів верстатів з програмним управлінням, програмування технологічних процесів.

У 1978/1979 н. р. впроваджується система проведення підсумкової щомісячної атестації учнів на ЕОМ М220-А, мережеві графіки планування навчально-виховного процесу та його контролю.

У 1980/1981 н. р. у зв'язку з переходом на нові навчальні плани і програми за низкою спеціальностей створюється нова навчально-лабораторна база. У липні 1981 р. розпочато монтаж ЕОМ типу ЄС-1050.

У 1981/1982 н.р. закінчено будівництво навчально-лабораторного корпусу площею 3117 кв. м, переобладнані 2 лабораторії «Приводи верстатів з ПУ» (у новому приміщенні) і «Загальна електротехніка з основами електроніки».

На базі технікуму працюють курси з підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників підприємств галузі.

В 1982 р. наказом Міністра галузі технікуму було доручено разом з базовим підприємством, КБ і Держуніверситетом почати роботу з написання нового підручника з предмету «Технологія виготовлення виробів з композитних матеріалів».

Із 1984/1985 н. р. розпочато цільовий прийом учнів, оскільки виникають труднощі з працевлаштуванням випускників. Цього року було прийнято 112 осіб з Козельська, Острогозька, Іжевська, Сміли, Павлограда, Запоріжжя.

У 1985/1986 н. р. за підсумками обласної виставки технічної творчості серед ССНЗ 15 експонатів були направлені на ВДНГ УРСР.

У травні 1988 р. директором технікуму стає Георгій Петрович Тіссен, котрому в 1994 р. за вагомий внесок у створення ракетно-космічних комплексів, освоєння серійного випуску нової техніки, устаткування та товарів народного споживання указом Президента України Л. М. Кравчука було присвоєно Почесне звання «Заслужений вчитель України».

Із 1991 р. технікум переходить у підпорядкування Міністерства освіти України. В лютому цього ж року його було перейменовано у Дніпропетровський технікум ракетно-космічного машинобудування, а з 1997 р. він увійшов до складу Дніпропетровського національного університету і отримав назву Технікум ракетно-космічного машинобудування Дніпропетровського національного університету.

 
 

Із 1 липня 2006 р. виконуючим обов’язки директора технікуму було призначено Володимира Івановича Усіченка – учасника Міжнародного проекту комплексного впровадження сучасних інформаційних технологій в практику дистанційного навчання та спільного використання систем проектування важкого класу САD-САМ (Система автоматизованого проектування – Автоматизована система, призначена для підготовки керуючих програм для станків с ЧПУ). Одним з пріоритетних напрямків його навчально-методичної роботи стала робота з обдарованими студентами. Зокрема, він організував в технікумі студентське наукове товариство «Апогей», будучи керівником секції балістики та програмування.

У 2008 р. за наказом №945 від 26 грудня 2008 р. ректора Дніпропетровського національного університету навчальний заклад було перейменовано на Дніпропетровський коледж ракетно-космічного машинобудування Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Із 8 січня 2009 р. спочатку в.о., а згодом директором коледжу стає Олександр Михайлович Романовський. У цьому році в коледжі акредитована спеціальність «Зварювальне виробництво», а в 2011 р. – «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж». Впроваджена модульно-рейтингова система навчання та рейтингова система оцінки роботи педагогічних працівників.

За роки свого існування коледж, який із 2017 р. має назву Коледж ракетно-космічного машинобудування Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, підготував близько 29 тисяч фахівців для ракетно-космічної галузі та машинобудування не тільки для Дніпропетровська, але й для багатьох промислових центрів України та країн СНД. Коледж є єдиним в Україні вищим навчальним закладом І рівня акредитації, який готує фахівців за освітньою програмою «Виробництво ракетно-космічних літальних апаратів», спеціальність «Авіаційна та ракетно-космічна техніка».

Близько 90% випускників коледж розподіляє на базові підприємства: державне підприємство ВО «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (ВО ПМЗ) і державне «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля». Кращі випускники продовжують навчання в Дніпровському національному університеті ім. О. Гончара та інших вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації міста. КРКМ ДНУ входить до складу науково-виробничого об'єднання «Коледж – ДНУ – ВО ПМЗ – Національний центр аерокосмічної освіти молоді України».

Навчально-матеріальну базу коледжу складають навчальний, лабораторний та технологічний корпуси, навчально-виробничі майстерні та гуртожиток. Всі будівлі коледжу знаходяться на одній території і створюють єдиний навчальний комплекс.

Основними джерелами інформаційного забезпечення викладачів і студентів є бібліотечні фонди, навчально-методичні матеріали предметних комісій, навчальних лабораторій, електронні навчально-методичні ресурси. Бібліотека постійно оновлюється україномовними підручниками, а також має в своєму розпорядженні спеціально-фахові періодичні видання. Коледж підключений до мережі Internet.

Навчально-матеріальна база коледжу включає навчальний корпус, технологічний корпус та майстерні, лабораторний корпус та гуртожиток. Всі будівлі коледжу знаходяться на одній території і створюють єдиний навчальний комплекс. Всі будівлі у задовільному санітарно-технічному стані, нормально функціонують санітарно-технічні, опалювальні, водопостачальні, електротехнічні мережі.

Кабінети, лабораторії мають необхідне обладнання, прилади, оснащення, наочні посібники і забезпечують проведення теоретичних занять і виконання лабораторних і практичних робіт на достатньому рівні. Спеціалізовані комп’ютерні лабораторії коледжу забезпечують проведення навчальних практик і мають достатню кількість необхідного обладнання.

Дніпровський фаховий коледж ракетно-космічного машинобудування ДНУ як структурний підрозділ Дніпровського національного університету ім. О. Гончара плідно співпрацює з відповідними структурними підрозділами університету. Так, налагоджено систему підвищення кваліфікації педагогічних працівників на кафедрах університету, працевлаштування студентів старших курсів та випускників ДНУ ім. О. Гончара в коледжі. Коледжем розроблені та узгоджені перехідні навчальні плани, завдяки яким випускники коледжу мають можливість навчатися у ДНУ ім. О. Гончара за скороченим терміном.

Коледж плідно співпрацює з іншими вищими навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації, викладачі беруть активну участь в роботі Всеукраїнських, обласних методичних об’єднань, конкурсах, олімпіадах, оглядах.

За планом Університету організовуються зустрічі з працівниками правоохоронних органів, суду, прокуратури, наркологами тощо. Надаються консультації студентам і викладачам з права.

Колектив СТЕМУ організує та проводить всі урочисті заходи коледжу, бере участь у концертах, роботі виїзних агітбригад, конкурсах художньої самодіяльності.