У 2017 році кафедра соціології провела чергове соціологічне дослідження «Ставлення студентів ДНУ імені Олеся Гончара до якості навчання та дозвілля».
За результатами опитування студентів денної форми навчання майже половина респондентів оцінили якість вищої освіти в Україні та ДНУ як середню (відповідно 49,4% і 46,3%). Приємно, що найвищу оцінку якості освіти студенти віддають рідній Alma mater – 6,6% опитаних відзначили дуже високий рівень освіти в своєму навчальному закладі, тоді як по країні в цілому цей показник вдвічі менший – 3%.
Рівень якості освіти в Україні та ВНЗ в оцінках студентів, (%)
| в Україні | Варіанти відповіді | у ДНУ |
| 3,0 | Дуже низька | 2,0 |
| 10,8 | Скоріше низька | 10,2 |
| 49,4 | Середня | 46,3 |
| 31,1 | Скоріше висока | 32,5 |
| 3,3 | Дуже висока | 6,6 |
| 2,4 | Важко сказати | 2,4 |
Також були зафіксовані основні, на думку студентів, проблеми вищої освіти. Найсерйознішими проблемами вищої освіти, які потребують негайного розв’язання, переважна більшість студентів вважає: відсутність гарантованого працевлаштування після закінчення ВНЗ (54,8%), застаріла матеріально-технічна база університетів (52,6%) та відсутність мотивації до навчання серед студентів (47%). Не менш хвилюючими для студентів є проблеми високої вартості навчання на контрактній основі, корупції в закладах вищої освіти та невідповідність системи вищої освіти ринку праці. Мало турбують студентів проблеми обмеженості сфер впливу студентського самоврядування (3,4%) та складності вступу до ЗВО (6,2%).
Найгостріші проблеми вищої освіти, (%)
Також студенти висловили свою позицію щодо першочергових заходів із реформування системи вищої освіти. Майже половина опитаних (47,8%) вважає, що в першу чергу необхідно реформувати безпосередньо зміст освітнього процесу, а також більше пов’язувати викладання з потребами майбутньої професії. На думку респондентів, реформуванню підлягає матеріально-технічне оснащення закладів освіти (25,1%) та організаційна складова навчального процесу (23,9%).
Першочергові заходи з реформування системи вищої освіти, (%)
Враховуючи, що першочерговим сьогодні є оновлення змісту освіти, посилення її фахової спрямованості, студентам було запропоновано відповісти на запитання: «Чи відповідає зміст освіти потребам Вашої майбутньої професії?». Більшість студентів(69%) переконані, що зміст освіти відповідає потребам їхньої майбутньої професії лише частково, і тільки кожен п’ятий (18,1%) вважає, що зміст освіти повністю відповідає усім потребам.
Відповідність змісту освіти потребам майбутньої професії респондентів, (%)
Студенти також висловили своє ставлення до змін, які стосується організації освітнього процесу. Так, до скорочення годин аудиторної роботи студенти ставляться неоднозначно: 24,4% схвалюють ці зміни, а 17,3% – висловили негативну оцінку. Позитивно студенти ставляться до збільшення кількості вибіркових дисциплін (37,5%) та ліквідації освітнього рівня «Спеціаліст» (32,8%).
Ставлення респондентів до змін, що відбулися в організації освітнього процесу, (%)
Важливим завданням дослідження було зафіксувати ставлення студентів до навчання в університеті. На основі отриманих відповідей було побудовано рейтинг найбільш підтримуваних студентами тверджень про ставлення до навчання (показник розраховується як сума варіантів відповіді «повністю відповідає» і «скоріше відповідає»; розташовується за зменшенням цього показника):
- для мене важливо, щоб зміст навчальної дисципліни розкривав сутність майбутньої професії (90,6%);
- компетентність та знання викладача викликають бажання досягти подібного рівня, тому я вчу його предмет (81,4%);
- коли під час заняття є можливість дискутувати, висловлювати власні думки, я намагаюсь оволодіти необхідним матеріалом (71,6%);
- чим краще я вивчу предмет, тим вище вірогідність, що буду отримувати стипендію (61,2%);
- мені буде соромно, якщо я не буду знати, що відповісти на семінарі (54,5%);
- я відвідую всі заняття, які є у розкладі, бо так легше скласти сесію (54,4%);
- я відвідую заняття тільки тих викладачів, які вимагають відпрацьовувати пропуски (21,6%);
- я відвідую заняття тільки тоді, коли в мене немає більш важливих справ (16,9%).
У ході дослідження респондентам було запропоновано висловити свою позицію щодо тверджень, які характеризують типові переконання щодо освіти. На основі отриманих відповідей було побудовано рейтинг найтиповіших переконань (показник розраховується як сума варіантів відповіді «повністю згоден» і «скоріше згоден»; розташовується за зменшенням цього показника):
• найважливіше в університеті – «навчитися вчитися», тобто отримати знання та навички самоосвіти (76,9%);
• немає нічого поганого в тому, щоб використовувати шпаргалки на тих предметах, які не є профільними (75,2%);
• ті можливості, які дає навчання в університеті, не варто ігнорувати (62,4%);
• важливо отримати позитивну оцінку, а все, що знадобиться в майбутній роботі, доведеться потім опановувати на практиці (53,1%);
• кожен предмет потрібно сумлінно вчити, щоб залишились знання (50,8%);
• головне, чому потрібно навчитися в університеті – отримувати максимум при мінімумі зусиль (44,5%);
• краще не витрачати багато зусиль на навчання, в житті є важливіші речі (21,3%).
З’ясовуючи мотиви навчання, було виявлено, що більшість студентів прагне бути освіченню людиною (61,4%), також хоче мати широкий світогляд, для того щоб знайти роботу (57,2%) та щоб бути цікавим співрозмовником (48,9%). Відмітимо також, що лише 5,1% вважає, що навчатися краще ніж працювати.
Мотиви навчання студентів в університеті, (%)
Важливим елементом оцінки якості освіти є робота викладачів – їхні професійні навички, рівень знань та етично-моральні характеристики. У ході дослідження респондентам було запропоновано оцінити діяльність викладачів за певними параметрами. Важливими якостями викладача (сума варіантів відповіді «дуже важливо» і «скоріше важливо») студенти вважають (за зменшенням показника):
- високий рівень фахових знань викладача (95,9%);
- зацікавленість викладача в тому, щоб студенти зрозуміли його предмет (94,4%);
- доброзичливе ставлення, повага викладача до студентів (93,9%);
- готовність викладача допомогти студенту в його пізнавальній діяльності (91,5%);
- захоплення викладача власним предметом (87,5%);
- гарне почуття гумору (84,9%).
Спеціальний блок питань стосувався проблеми вторинної зайнятості студентів. У зв’язку з цим студентам було запропоновано відповісти на запитання: «Чи працюєте Ви в позанавчальний час?» Найбільша частка опитаних не працює в позанавчальний час – 40,2% або працює час від часу – 37%, і лише 22,3% зізналися, що постійно працюють у позанавчальний час. Це пояснюється тим, що поєднувати навчання та трудову діяльність досить складно і не кожному це вдається.
Традиційно в рамках опитувань студентам ставиться питання: «Наскільки Ви відчуваєте себе щасливою людиною?»
Відчуття себе щасливою людиною, (%)
Більше половини респондентів (54%) зізналися, що відчувають себе щасливими, а третина з них (34,4%) почуваються нейтрально. І лише невелика частка респондентів (3,6%) вважає себе нещасними. Цікаво, що серед жінок більше половини відчувають себе щасливими – 56,3%, а серед чоловіків ця частка менше – так вважає лише 47,3%.
Респондентам також було запропоновано оцінити свій матеріальний стан. Абсолютна більшість (52,8%) опитаних студентів вважають, що їм грошей у цілому вистачає, а майже кожен п’ятий (22,8%) вважає, що всі доходи йдуть на придбання продуктів. 17,1% студентів ДНУ зізналися, що вони живуть у достатку. Тобто в основному матеріальний стан студентів є задовільним. Цікаво зазначити, що чоловіки схильні до визначення свого високого матеріального стану (83,5% проти 66,9% у жінок), тоді як жінки часто визначають низький рівень свого матеріального стану (30,9% проти 15,8% у чоловіків).
Оцінка студентами свого матеріального стану, (%)
Разом з тим майже половина опитаних студентів (47,5%) вказує, що головним джерелом їхнього доходу є допомога батьків, а майже третина (30,2%) – стипендія. І лише кожен п’ятий (20,1%) вказує на те, що його головним джерелом доходу є додатковий заробіток.
Основні джерела доходу студентів, (%)
Це далеко не повний перелік питань, які були поставлені студентам університету під час опитування. Зі звітом про проведене дослідження можна ознайомитися в бібліотеці НМЛ з соціології кафедри соціології (корп. 1, кімн. 702).
Завідувач кафедри соціології,
професор Віталій Кривошеїн
