На 14 факультетах і в 4 коледжах ДНУ навчається близько 15 тисяч студентів ...
Біолого-екологічний факультет
Дніпро, 17 корп. ДНУ імені Олеся ГончараТелефон деканату: +38 (056) 760-84-38
E-mail деканату: fbe@dnu.dp.ua
https://www.biofaculty-dnu.dp.ua/
Біолого-екологічний факультет (вид зі сторони бібліотеки)
Історична довідка
Історія сучасного біолого-екологічного факультету бере свій початок від моменту заснування університету, коли у 1918 р. Катеринославські вищі жіночі курси були реорганізовані у Катеринославський університет, а на базі його фізико-математичного факультету було засновано біологічний.
Навесні 1918 р. на біологічному факультеті започатковується кафедра зоології безхребетних. У серпні 1918 р. засновується кафедра фізіології рослин. У червні 1920 р. організується кафедра фізіології тварин і людини.
У 1924 р. створено зоологічний музей факультету, а у 1929 р. було закладено ботанічний сад університету. У цей же час виникає науково-дослідна кафедра біології. У 1932 р. кафедра ботаніки поділяється на кафедри геоботаніки та нижчих рослин і гідробіології. Гідробіологічна станція, яка працювала при кафедрі ботаніки, перетворюється на Інститут гідробіології і входить до складу кафедри нижчих рослин і гідробіології. У 1936 р. поблизу с. Вільне Новомосковського району відкривається біологічна станція, де працюють і навчаються викладачі та студенти кафедри геоботаніки. У цьому ж році на базі кафедри фізіології тварин було створено Інститут фізіології. У 1937 р. кафедра зоології поділяється на кафедри зоології безхребетних та ембріології і порівняльної анатомії, а вже у наступному році з кафедри ембріології і порівняльної анатомії виокремлюється кафедра зоології хребетних, якій передається зоологічний музей. У 1938 р. біохімічна лабораторія, що працювала у складі кафедри фізіології тварин і людини, стає базою для заснування кафедри біохімії. Такий стрімкий розвиток факультету дозволив йому стати до початку 1940-х років одним з найбільших у країні наукових та навчальних центрів з найширшим профілем спеціальностей.
У роки Другої світової війни біологічний факультет частково перебував в евакуації, а ті викладачі, які залишилися в окупованому місті, продовжували навчальний процес. З 1945 р. відновлюють діяльність всі кафедри факультету. У 1947 р. кафедра гідробіології розширює профіль і отримує нову назву – «Гідробіології та іхтіології». У 1949 р. було організовано Комплексну експедицію університету з дослідження природних та штучних лісів степової зони України та Молдови. У 1953 р. кафедра біохімії тимчасово об’єднується з кафедрою фізіології людини і тварин, а вже у вересні 1963 р. знову відокремлюється у самостійний підрозділ під новою назвою кафедра біофізики та біохімії. У 1970 р. було засновано кафедру мікробіології, при якій практично одразу було створено два науково-дослідних підрозділи: лабораторію експериментальної мікробіології і лабораторію біогеохімії, яка пізніше стала структурним підрозділом геолого-географічного факультету. У 1986 р. відкрито навчально-науковий комплекс «Акваріум», де експонуються різні види водних тварин, а також проводиться навчальна та наукова робота співробітників, викладачів та студентів кафедри іхтіології і гідробіології, яку у 1990 р. перейменовують на кафедру іхтіології, гідробіології та екології.
У 1992 р. завдяки вагомим внескам вчених біофаку в розвиток біоекологічних досліджень біологічний факультет був перейменований на біолого-екологічний. З 1997 р. кафедру мікробіології було перейменовано у кафедру мікробіології та вірусології. У 2004 р. кафедра фізіології рослин отримує нову назву – «Фізіології та інтродукції рослин». У 1997 р. в університеті виникає медичний факультет, який у 2004 р. приєднується до біофаку як кафедра клінічної лабораторної діагностики, що у 2009 р. приводить до перейменування у факультет біології, екології та медицини. У 2011 р. кафедра іхтіології та гідробіології перейменована в кафедру загальної біології та водних біоресурсів. Подальше розширення спектру наукових інтересів кафедри мікробіології та вірусології у сферу біотехнології привело до того, що у 2012 р. кафедра отримує нову назву «Мікробіології, вірусології та біотехнології» і починає підготовку за спеціальністю «Біотехнології та біоінженерія».
У 2017 році після створення окремого факультету медичних технологій діагностики та реабілітації та переходу до його складу кафедри сучасних технологій діагностики лікувального процесу факультет повернув назву «біолого-екологічний». Сьогодні у його складі працюють 6 кафедр: біохімії та фізіології; геоботаніки, ґрунтознавства та екології; загальної біології та водних біоресурсів; зоології та екології; мікробіології, вірусології та біотехнології; фізіології та інтродукції рослин. усі кафедри є випусковими і здійснюють підготовку фахівців за профілем кафедри.
Крім того, до складу факультету входять: навчально-науковий комплекс «Акваріум», зоологічний музей, гербарій, ботанічний сад, Міжнародний біосферний стаціонар ім. О.Л. Бельгарда, біостанція. Значна кількість наукових досліджень проводиться спільно з Науково-дослідним інститутом біології, лабораторії якого розташовані у стінах факультету.
Сучасний біолого-екологічний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара є провідним центром навчальної, наукової та культурно-просвітницької роботи з біологічного, екологічного та біотехнологічного напрямів в Дніпропетровській області. На факультеті ведеться підготовка вчителів біології для закладів середньої освіти міста та області.
Навчальний процес на факультеті забезпечують 37 викладачів: 9 професорів та 28 доцентів. Серед яких є академіки й члени-кореспонденти громадських наук. Професор Пахомов Олександр Євгенович нагороджений почесним званням «Заслужений діяч науки та техніки України».
На денному відділенні факультету на напрямах «Біологія», «Екологія» «Біотехнології та біоінженерія» сьогодні навчаються 430 студентів.
Навесні 1918 р. на біологічному факультеті започатковується кафедра зоології безхребетних. У серпні 1918 р. засновується кафедра фізіології рослин. У червні 1920 р. організується кафедра фізіології тварин і людини.
У 1924 р. створено зоологічний музей факультету, а у 1929 р. було закладено ботанічний сад університету. У цей же час виникає науково-дослідна кафедра біології. У 1932 р. кафедра ботаніки поділяється на кафедри геоботаніки та нижчих рослин і гідробіології. Гідробіологічна станція, яка працювала при кафедрі ботаніки, перетворюється на Інститут гідробіології і входить до складу кафедри нижчих рослин і гідробіології. У 1936 р. поблизу с. Вільне Новомосковського району відкривається біологічна станція, де працюють і навчаються викладачі та студенти кафедри геоботаніки. У цьому ж році на базі кафедри фізіології тварин було створено Інститут фізіології. У 1937 р. кафедра зоології поділяється на кафедри зоології безхребетних та ембріології і порівняльної анатомії, а вже у наступному році з кафедри ембріології і порівняльної анатомії виокремлюється кафедра зоології хребетних, якій передається зоологічний музей. У 1938 р. біохімічна лабораторія, що працювала у складі кафедри фізіології тварин і людини, стає базою для заснування кафедри біохімії. Такий стрімкий розвиток факультету дозволив йому стати до початку 1940-х років одним з найбільших у країні наукових та навчальних центрів з найширшим профілем спеціальностей.
У роки Другої світової війни біологічний факультет частково перебував в евакуації, а ті викладачі, які залишилися в окупованому місті, продовжували навчальний процес. З 1945 р. відновлюють діяльність всі кафедри факультету. У 1947 р. кафедра гідробіології розширює профіль і отримує нову назву – «Гідробіології та іхтіології». У 1949 р. було організовано Комплексну експедицію університету з дослідження природних та штучних лісів степової зони України та Молдови. У 1953 р. кафедра біохімії тимчасово об’єднується з кафедрою фізіології людини і тварин, а вже у вересні 1963 р. знову відокремлюється у самостійний підрозділ під новою назвою кафедра біофізики та біохімії. У 1970 р. було засновано кафедру мікробіології, при якій практично одразу було створено два науково-дослідних підрозділи: лабораторію експериментальної мікробіології і лабораторію біогеохімії, яка пізніше стала структурним підрозділом геолого-географічного факультету. У 1986 р. відкрито навчально-науковий комплекс «Акваріум», де експонуються різні види водних тварин, а також проводиться навчальна та наукова робота співробітників, викладачів та студентів кафедри іхтіології і гідробіології, яку у 1990 р. перейменовують на кафедру іхтіології, гідробіології та екології.
У 1992 р. завдяки вагомим внескам вчених біофаку в розвиток біоекологічних досліджень біологічний факультет був перейменований на біолого-екологічний. З 1997 р. кафедру мікробіології було перейменовано у кафедру мікробіології та вірусології. У 2004 р. кафедра фізіології рослин отримує нову назву – «Фізіології та інтродукції рослин». У 1997 р. в університеті виникає медичний факультет, який у 2004 р. приєднується до біофаку як кафедра клінічної лабораторної діагностики, що у 2009 р. приводить до перейменування у факультет біології, екології та медицини. У 2011 р. кафедра іхтіології та гідробіології перейменована в кафедру загальної біології та водних біоресурсів. Подальше розширення спектру наукових інтересів кафедри мікробіології та вірусології у сферу біотехнології привело до того, що у 2012 р. кафедра отримує нову назву «Мікробіології, вірусології та біотехнології» і починає підготовку за спеціальністю «Біотехнології та біоінженерія».
У 2017 році після створення окремого факультету медичних технологій діагностики та реабілітації та переходу до його складу кафедри сучасних технологій діагностики лікувального процесу факультет повернув назву «біолого-екологічний». Сьогодні у його складі працюють 6 кафедр: біохімії та фізіології; геоботаніки, ґрунтознавства та екології; загальної біології та водних біоресурсів; зоології та екології; мікробіології, вірусології та біотехнології; фізіології та інтродукції рослин. усі кафедри є випусковими і здійснюють підготовку фахівців за профілем кафедри.
Крім того, до складу факультету входять: навчально-науковий комплекс «Акваріум», зоологічний музей, гербарій, ботанічний сад, Міжнародний біосферний стаціонар ім. О.Л. Бельгарда, біостанція. Значна кількість наукових досліджень проводиться спільно з Науково-дослідним інститутом біології, лабораторії якого розташовані у стінах факультету.
Сучасний біолого-екологічний факультет Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара є провідним центром навчальної, наукової та культурно-просвітницької роботи з біологічного, екологічного та біотехнологічного напрямів в Дніпропетровській області. На факультеті ведеться підготовка вчителів біології для закладів середньої освіти міста та області.
Навчальний процес на факультеті забезпечують 37 викладачів: 9 професорів та 28 доцентів. Серед яких є академіки й члени-кореспонденти громадських наук. Професор Пахомов Олександр Євгенович нагороджений почесним званням «Заслужений діяч науки та техніки України».
На денному відділенні факультету на напрямах «Біологія», «Екологія» «Біотехнології та біоінженерія» сьогодні навчаються 430 студентів.
Керівний склад факультету
Декан факультету – д. б. н., проф. Севериновська Олена Вікторівна, голова біологічної секції Придніпровського наукового центру НАН України;
Відповідальний за навчальну роботу – к.сг.н., доц. Шарамок Тетяна Сергіївна;
Відповідальний за виховну роботу – к.б.н., доц. Коломбар Тетяна Михайлівна;
Відповідальний за наукову роботу – к.б-н., доц. Горбань Вадим Анатолійович;
Відповідальний за міжнародне співробітництво – к.б.н., доц. Курагіна Ніна Володимирівна.
- Кафедра біохімії та фізіології
- Кафедра фізіології та інтродукції рослин
- Кафедра загальної біології та водних біоресурсів
- Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології
- Кафедра зоології та екології
- Кафедра геоботаніки, ґрунтознавства та екології
Дізнайся про факультет із перших вуст!
Декан Олена Севериновська в студії «ОТВ Дніпро»: про переваги факультету, перспективи працевлаштування й актуальні програми міжнародного обміну.
Біолого-екологічний факультет запрошує абітурієнтів до захватного світу біології та екології!
Навчання на біолого-екологічному факультеті - це не лише можливість здобути якісну освіту, а й відчути себе частиною найважливіших досліджень і змін у світі.
Навчаючись на БЕФ ви отримаєте доступ до сучасних лабораторій, де зможете проводити експерименти та дослідження під керівництвом досвідчених науковців. Наші програми навчання орієнтовані на практичні навички, що дозволить вам легко впроваджувати отримані знання в реальному житті.
Вибір спеціальностей та освітніх програм на нашому факультеті досить широкий від молекулярної біології до екосистемних досліджень. Ви зможете обрати той напрям, який вас цікавить найбільше, і розвиватися в ньому під керівництвом наших викладачів, що є провідними фахівцями у своїх галузях.
Після завершення навчання вас чекає широкий спектр можливостей у сфері працевлаштування. Біологи, екологи, біотехнологи та вчителі є затребуваними на ринку праці, особливо в галузях, пов'язаних з освітою, охороною довкілля, біотехнологіями, фармацевтикою, агропромисловим комплексом та багатьма іншими.
Наші випускники успішно працюють у великих наукових установах, в екологічних організаціях, виробничих компаніях, закладах середньої освіти та в університетах по всьому світу. Знання, які ви здобудете у нас, відкриють перед вами безмежні перспективи та допоможуть зробити важливий внесок у розвиток сучасної науки та охорону природи.
Приєднуйтеся до нашого факультету і станьте частиною команди, що працює над збереженням нашої планети для майбутніх поколінь!
Познайомитись з нами та (по)ставити питання ви зможете під час численних зустрічей під час яких ми познайомимо вас з інформацією про навчання та життя на
Ми регулярно організовуємо Дні відкритих дверей, під час яких абітурієнти можуть відвідати наш факультет, оглянути наші навчальні приміщення та лабораторії, поспілкуватися з викладачами та студентами, а також дізнатися більше про програми навчання і можливості, які ми пропонуємо.
День відкритих дверей, 13 квітня 2024
Проводимо презентації та інформаційні сесії, на яких представляємо основні аспекти навчання на факультеті, спеціалізації, можливості для студентів, а також ділимося досвідом наших випускників та студентів.
Організовуємо екскурсії для абітурієнтів по нашому корпусу, ботанічному саду, УНК «Акваріуму», до зоологічного музею де ви зможете побачити навчальні та дослідницькі лабораторії, а також ознайомитися зі студентським життям нашого факультету.
Професори та доценти нашого факультету проводять майстер-класи, лекції, вікторини та конкурси для абітурієнтів для поглиблення вашого розуміння предмета та для того, щоб з'ясувати, чи відповідає цей напрямок вашим інтересам.
Вікторина та нагородження переможців вікторини серед школярів міста та області, 1 квітня 2024 року
Практикум для ліцеїстів Кам'янського Наукового Ліцею Надаємо онлайн-ресурси для абітурієнтів, де ви можете знайти інформацію про вступні вимоги, програми навчання, стипендіальні програми та інші аспекти студентського життя на нашому факультеті.
Ці заходи допоможуть вам отримати повну картину про навчання на біолого-екологічному факультеті та прийняти правильне рішення про своє майбутнє навчання.
23 квітня 2022 року відбулось обговорення нової освітньої програми “Біоінформатика”.
Нова міждисциплінарна освітня програма створена в результаті кооперації кафедр біохімії та фізіології та загальної біології та водних біоресурсів біолого-екологічного факультету з факультетом прикладної математики Дніпровського національного університеу імені Олеся Гончара.
Дякуємо біоінформатику, доктору біологічних наук, професору Institute of Science and Technology Austria (ISTA https://ist.ac.at/en/research/kondrashov-group/) Fyodor Kondrashov за корисні поради в розробці освітньої програми.
19 квітня 2022 року пройшов захист наукових робіт учнів-членів Дніпропетровського відділення МАН України. Серед переможців молоді науковці, які виконували наукові роботи під керівництвом викладачів біолого-екологічного факультету.
Працює журі секції “Екологія” ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Дніпропетровського відділення МАН України.
18 вересня 2021 року відбулося чудове свято – ДНУ FEST, до якого біолого-екологічний факультет підготував BIOLOGICAL WEEKEND.
Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології презентувала композицію з продуктів, що виготовлені за допомогою мікроорганізмів; картини, які створені мікроорганізмами; школярі могли побачити приклади мікросвіту з різних біотопів.
Кафедра зоології та екології: запропонувала помилуватися рідкісними комахами Дніпропетровської області поділилася досвідом щодо збереження біорізноманіття на глобальному рівні.
Кафедра біохімії та фізіології: запропонувала зануритись у різнобарвні прояви життя та долучитись до захоплюючих дослідів з біохімії й фізіології живих організмів; помилуватися композицією «Біохімічний флораріум».
Кафедра геоботаніки, ґрунтознавства та екології: поділилась підходами до практичної фітоіндикації родючості грунтів.
Кафедра загальної біології та водних біоресурсів: візуалізувала рослинний та тваринний мікросвіт у макрозображенні.
Кафедра фізіології та інтродукції рослин: провела захоплюючий практикум з фітоіндикації.
Наша найактивніша студентська рада зібрала команди для гри «БіоДоміно».
Було цікаво, весело, динамічно.
2020 року на базі факультету було виконано декілька наукових робіт членів Малої академії наук, дві з яких представлялися на ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу захисту науково-дослідних робіт.
Роботу О.В. Голуба присвячено цитологічному дослідженню гепатопанкреасу та зябер карася сріблястого (Carassius gibelio (Bloch1782)) Запорізького водосховища у Дніпропетровській області. На сьогодні забрудненість річок та інших водойм є вкрай актуальною для нашої країни. Викиди речовин господарсько-побутового та техногенного походження знижують якість річок та завдають шкоди гідробіонтам. Саме тому в рамках проекту були досліджені клітини органів-мішеней (зябер та печінки) на предмет їх морфологічної зміни. У результаті дослідження з’ясовано, що і клітини печінки, і клітини зябер були уражені (жирова дистрофія, викривлення та загибель клітин), що може свідчити про забрудненість води.
Новизна проєкту полягає в тому, що це перше гістологічно-цитологічне дослідження гідробіонтів Запорізького водосховища. Надалі планується продовжувати дослідження: дослідити воду та інші органи мешканців водосховища, аби довести першочерговість цієї проблеми та привернути до неї увагу суспільства. Результати проєкту вже впроваджені в роботу окремих приватних підприємств, надалі запланована більш тісна взаємодія з представниками влади та іншими державними установами щодо вирішення проблеми забруднення водойм.
Робота Д.І. Якименко охоплює дослідження раннього життєвого стресу на психічний стан та соціальну поведінку щурів. У роботі Дарина зазначила, що у зв’язку з тим, що сучасний стиль життя пов'язаний із реальним збільшенням кількості стресів, їх вивчення стало одним із головних завдань медицини, біології, психології та соціології першої чверті ХХІ століття. Особливо чутливими до їх впливів є діти, адже навіть незначний стрес ранніх періодів життя впливає на розвиток мозку та на формування неврологічних і психічних розладів (зокрема: депресії, ангедонії, тривожності), а отже – відбивається на поведінці у дорослому житті.
Модель відокремлення щурят від матері є важливою моделлю екстремального стресу, перенесеного в ранньому віці, й раніше використовувалася в основному на самках для дослідження станів депресії та тривоги. Новизною роботи нашої студентки є вивчення впливу материнської розлуки на соціальну поведінку самців пубертатного віку для розуміння довгострокових наслідків ряду соціальних явищ. Встановлено, що самці, які отримали ранній життєвий стрес, характеризувались як індивідуальною тривожністю та психоемоційною чутливістю, так і покірною поведінкою та відсутністю явної здорової агресивної поведінки, через що вони програвали битву за територію й опинялися в емоційній та соціальній напрузі.
Результати багатовимірного статистичного аналізу вказують на те, що домінантно-покірна поведінка корелює з тривожністю та соціальною поведінкою і може бути передбачена з точністю 86,2%. Це перше дослідження, що показало високий взаємозв'язок між тривожністю та покірною поведінкою у дорослих щурів, які перенесли ранній життєвий стрес, і має перспективу щодо подальшого вивчення нейрофізіологічних механізмів даного явища.
На сьогодні Олександр і Дарина успішно здали вступні випробування і доєдналися до лав студентів біолого-екологічного факультету.
А ще студенти, викладачі та вчені нашоо факультету щорічно беруть участь в Interpipe TechFest, в павільйоні ДНУ, де демонструють сучасні наукові досягнення.
Біологого-екологічний факультет на Interpipe TechFest
У День науки, який проводився восени 2019 року у ботанічному саду ДНУ, студенти створили демонстраційний стенд, де символічно відобразили усі види забруднень водного середовища. Головною метою цього заходу було привернення уваги присутніх до кризового стану водних екосистем, необхідності боротьби із забрудненням водойм.
День науки в ботанічному саду ДНУ, 2019 р.
У жовтні 2019 р. команда студентів факультету брала участь у конкурсі NASA Space Apps Challenge – найбільшому міжнародному космічному хакатоні, організованому асоціацією Noosphere Engineering School за підтримки NASA (Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США) у різних країнах. Команда представила проект, присвячений екологічним проблемам р. Дніпро.
Команда студентів-біологів на конкурсі проектів NASA Space Apps Challenge Dnipro
Біолого-екологічний факультет бере активну участь у профорієнтаційній роботі молоді. Щорічно співробітники факультету допомагають у розробці завдань і проведенні біоквестів для учнів старших класів шкіл міста та області, Малої академії наук (МАН). Біоквести спрямовані на зацікавлення молоді екологічними проблемами навколишнього середовища та формуванням екологічної свідомості. Звичайно, вони проводяться на базі ботанічного саду ДНУ та науково-навчального комплексу «Акваріум».
Для учнів також цікаво проходить захід «Стань студентом на один день». Викладачі факультету проводять короткі заняття по 45 хв. з учнями 8-11 класів. Їм допомагають аспіранти і студенти. Студенти спілкуються з учнями, розповідають їм про свої враження від навчання в університеті, допомагають визначатися у виборі майбутньої спеціальності.
Також взимку 2020 р. на факультеті проведено пробне ЗНО з біології, яке відвідали близько 100 школярів міста та області.
У тому, що наші заходи не лише корисні, але й надзвичайно цікаві для старшокласників, ви можете пересвідчитися на прикладі минулих подій.
Біологічний квест для учнів старших класів загальноосвітніх шкіл Дніпропетровської області (2015 р.)
Слідкуйте за оновленнями на сайті університету та факультету https://www.biofaculty-dnu.dp.ua/
Чекаємо на вас!
Освітня діяльність
Факультет здійснює підготовку за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти за освітніми програмами:
– 014 Середня освіта
ОП Середня освіта (Біологія та здоров'я людини)
– 091 Біологія та біохімія
ОП Біологія
ОП Біохімія та фізіологія
ОП Біорізноманіття та ландшафтний дизайн
ОП Системна біологія та гідробіоресурси
ОП Мікробіологія та вірусологія
– 101 Екологія
ОП Екологія
– 162 Біотехнології та біоінженерія
ОП Біотехнології та біоінженерія
Факультет здійснює підготовку за другим (магістерським) рівнем вищої освіти за освітніми програмами:
– 014 Середня освіта
ОП Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)
– 091 Біологія та біохімія
ОП Біохімія та фізіологія
ОП Системна біологія та гідробіоресурси
– 101 Екологія
ОП Екологія
– 162 Біотехнології та біоінженерія
ОП Біотехнології та біоінженерія
Факультет здійснює підготовку за третім (pHD) рівнем вищої освіти за освітніми
програмами:
– 091 Біологія та біохімія
ОНП Біологія та біохімія
– 101 Екологія
ОНП Екологія
Наукова і науково-технічна діяльність
Серед усіх видів наукової діяльності особливе місце займають фундаментальні наукові дослідження, які визначають інтелектуальний рівень суспільства, відкривають нові області для прикладних досліджень та інновацій. Наукові школи біолого-екологічного факультету ДНУ імені Олеся Гончара добре відомі в Україні та за її межами.
Наукова школа «Степове лісознавство». Заснована проф. О.Л. Бельгардом і розвивалася під науковим керівництвом члена-кореспондента НАНУ, доктор біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки, професора А.П. Травлеєва. Сьогодні їхню роботу успішно розвиває колектив кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології. Заснована наукова школа нових галузей знань - «Техногенне ґрунтознавство», «Техногенна біогеоценологія», «Конструктивна геоботаніка», «Пертинентна біогеоценологія», «Екологічна мікроморфологія ґрунту». Наукова школа вирішує проблеми екології та степового лісознавства - теоретичної основи степового лісівництва та лісової рекультивації земель. Протягом 60 років працює Комплексна експедиція (КЕД) із дослідження природних і штучних лісів степової зони.
Наукова школа «Молекулярна біологія і фізіологія рослин». Наукові керівники - академік УЕАН, дійсний член Міжнародної академії біоенерготехнологій, заслужений працівник науки і освіти України, доктор біологічних наук, професор А. Н. Винниченко і дійсний член Міжнародної академії біоенерготехнологій, доктор біологічних наук, професор Ю.В. Лихолат.
Наукова школа була заснована в 1974 р. професором А. Н. Винниченко у складі кафедри фізіології рослин і лабораторії фізіології і молекулярної біології рослин НДІ біології. Надалі разом із ним взяли активну участь у розвитку наукового напрямку і наукової школи професори Л. Г. Долгова і Ю.В. Лихолат.
Основний напрямок наукової школи спрямований на встановлення закономірностей фізіолого-біохімічної і генетичної мінливості рослин по комплексній дії абіотичних (радіація, важкі метали, гербіциди, температурні стреси) факторів середовища. Молекулярно-біологічні дослідження, орієнтовані на вирішення теоретичних і прикладних проблем фізіології стійкості рослин. Особлива увага приділяється вивченню ролі фенольних сполук, білків, амінокислот і цукрів в детоксикації важких металів, використання білкових маркерів у вирішенні прикладних і теоретичних проблем генетичних ресурсів рослин, вивчення закономірностей змін в системі протеолізу, складі ліпідів і білків клітинних мембран злакових культур в умовах комплексної дії ксенобіотиків і екстремальних температур.
Наукова школа «Степове лісознавство». Заснована проф. О.Л. Бельгардом і розвивалася під науковим керівництвом члена-кореспондента НАНУ, доктор біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки, професора А.П. Травлеєва. Сьогодні їхню роботу успішно розвиває колектив кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології. Заснована наукова школа нових галузей знань - «Техногенне ґрунтознавство», «Техногенна біогеоценологія», «Конструктивна геоботаніка», «Пертинентна біогеоценологія», «Екологічна мікроморфологія ґрунту». Наукова школа вирішує проблеми екології та степового лісознавства - теоретичної основи степового лісівництва та лісової рекультивації земель. Протягом 60 років працює Комплексна експедиція (КЕД) із дослідження природних і штучних лісів степової зони.
Наукова школа «Молекулярна біологія і фізіологія рослин». Наукові керівники - академік УЕАН, дійсний член Міжнародної академії біоенерготехнологій, заслужений працівник науки і освіти України, доктор біологічних наук, професор А. Н. Винниченко і дійсний член Міжнародної академії біоенерготехнологій, доктор біологічних наук, професор Ю.В. Лихолат.
Наукова школа була заснована в 1974 р. професором А. Н. Винниченко у складі кафедри фізіології рослин і лабораторії фізіології і молекулярної біології рослин НДІ біології. Надалі разом із ним взяли активну участь у розвитку наукового напрямку і наукової школи професори Л. Г. Долгова і Ю.В. Лихолат.
Основний напрямок наукової школи спрямований на встановлення закономірностей фізіолого-біохімічної і генетичної мінливості рослин по комплексній дії абіотичних (радіація, важкі метали, гербіциди, температурні стреси) факторів середовища. Молекулярно-біологічні дослідження, орієнтовані на вирішення теоретичних і прикладних проблем фізіології стійкості рослин. Особлива увага приділяється вивченню ролі фенольних сполук, білків, амінокислот і цукрів в детоксикації важких металів, використання білкових маркерів у вирішенні прикладних і теоретичних проблем генетичних ресурсів рослин, вивчення закономірностей змін в системі протеолізу, складі ліпідів і білків клітинних мембран злакових культур в умовах комплексної дії ксенобіотиків і екстремальних температур.
До основних досягнень наукової школи відносяться розшифровка амінокислотних послідовностей молекулярних форм інгібітора трипсину, фізико-хімічні властивості і структурні особливості проламіни, функціонально активних білків звичайної і мутантної (опейк-2) кукурудзи. На основі отриманих результатів розроблений механізм реалізації плейотропний ефекту рецесивних мутацій типу опейк-2, критерії відбору та оцінки селекційного матеріалу на якість білка.
В умовах модельних і польових експериментів з використанням специфічних і неспецифічних критеріїв фітотоксичності встановлено особливості закономірностей дії комбінованих препаратів ксенобіотиків з різними сайтами молекулярного впливу на центральні райони ланцюгів метаболічних реакцій рослинних тест-об'єктів. Розроблені методи діагностики стійкості рослин до комбінованої дії токсикантів і впровадження в практику агропромислового комплексу рекомендацій щодо безпечного та ефективного застосування гербіцидних сумішей в посівах злакових культур.
За період існування наукової школи підготовлено 8 докторів і 21 кандидат наук, опубліковано 10 монографій, 101 навчальних посібників та методичні розробки, в тому числі 6 з грифом МОН України, понад 2000 наукових робіт, отримано понад 20 патентів, 37 авторських свідоцтв, 1 відкриття, було отримано 2 гранти на наукові розробки.
Наукова школа «Фізіологія та біохімія мікроорганізмів» була заснована у 70-х роках минулого століття, докт. мед. наук, проф. Ю.С. Бабенко, справу якої продовжив та значно розвив заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології, докт. біол. наук, проф. А.І. Вінніков. Отримані результати відрізняються наукової новизною і принциповим значенням для практичного використання в ряді галузей народного господарстві, охороні навколишнього середовища і охороні здоров’я.
Вперше були визначені механізми енергозабезпечення формування та передачі стійкості бактерій до ряду антибіотиків. Встановлено роль протонрушійної сили у транслокації нуклеїнових кислот, зокрема процесів генетичної рекомбінації у стафілококів. Запропоновано ефективні методи діагностики та схеми раціонального застосування антибіотиків.
Вивчено біологічні властивості продуцентів і розроблені технологічні регламенти отримання: комплексних ферментних препаратів стрептоміцетного походження та рекомендації щодо їх впровадження у птахівництві, бджільництві, рибництві, тваринництві, рослинництві; високоефективних ентомоцидних препаратів на основі бактерій і грибів для захисту сільськогосподарських культур від хвороб і комах-шкідників. Створено колекцію генетично стабільних ліній грибів, розроблено регламент та налагоджено виробництво посівного міцелію Гливи звичайної.
Виконуються роботи з дослідження біоплівкового росту мікроорганізмів. На отриманих in vitro стафілококових біоплівках вивчено основні напрями регуляції плівкового росту за рахунок впливу таких факторів довкілля таких як антибіотики, бактеріофаги, кислотність середовища, вміст цукрів та іонів металів, наявність дезінфектантів тощо. Вперше проведені дослідження метаболічної активності біоплівок та встановлено особливості катаболічного обміну глюкози у плівкових форм штамів стафілококів, що виділені з різних біотопів організму людини порівняно із планктонними культурами цих бактерій. Запропоновано комплексні схеми з використанням ряду факторів для пригнічення плівкового росту.
Наукові розробки за напрямом «Фізіологія та біохімія мікроорганізмів» відомі як на Україні, так і за її межами. Співробітниками кафедри та науково-дослідної лабораторії НДІ біології отримано 27 авторських свідоцтв, 4 міжнародних патенти, 3 патенти України. Опубліковано понад 700 робіт, у тому числі близько 100 за кордоном; захищено 2 докторські і 17 кандидатських дисертацій.
Наукова школа «Структурно-функціональна зоологія» заснована професором В.Л.Булаховим. У подальшому разом із ним значний внесок у розвиток наукової школи вніс професор, заслужений діяч науки і техніки О.Є.Пахомов.
Головний науковий напрямок – визначення місця та ролі фауністичних елементів зооценозу у структурі та функціонуванні екосистем і біосфери, участь тваринного населення у біогеоценотичних процесах (продукційних, захисних, енергетичних, біотичних зв’язках, середовищетвірних, ґрунтотворних тощо).
Створюється мережа об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі перший у регіоні Дніпровсько-Орільський природний заповідник, понад 70 заказників, що відіграють велику роль у відновленні біорізноманіття у кризових екологічних умовах.
Розробляються нові наукові напрямки: «Зооекологічні основи реабілітації земель, відроблених гірничорудними виробництвами», «Формування заповідної мережі в умовах напруженого антропогенного тиску» та «Адаптація зооценозу до антропогенних змін навколишнього середовища».
Наукова школа «Нейрохімії». На кафедрі біофізики та біохімії із 1963 року започаткована нейрохімічна школа під керівництвом Олексадра Дмитровича Реви. Основні науково-дослідні розробки вчених кафедри були присвячені радіаційній нейрохімії (роботи Березіна В.О., Генгіна М.Т., Шевченко Г.М., Дворецького А.І., Кухаренка Р.І., Соколова І.І., Чорної В.І. та ін.). Кафедрою запропоновані та впроваджені у клінічні установи імунохімічні методи визначення нервовоспецифічних білків та аутоантитіл до них у сироватці крові та спино-мозковій рідині для діагностики різних патологічних станів нервової системи (травми, пухлини нейронального та гліального походження). Розроблені методи виділення та очищення деяких нервовоспецифічних білків, що є маркерами нейронів і глії, та отримані моноспецифічні антисироватки до них. Розроблені мікрометоди визначення компонентів міжклітинного матриксу, ферментів, які можуть використовуватися для моніторингу пошкоджень центральної нервової системи.
На сьогодні нейрохімічні дослідження продовжують проф. Ушакова Г.О., проф. Недзвецький В.С. та викладачі й аспіранти кафедри. Кафедрою біофізики та біохімії підтримуються тісні зв’язки з Лундським університетом (Швеція), Копенгагенським університетом (Данія), Міжнародним центром наукових досліджень (Лейпциг, Німеччина), Центром антиканцерогенних досліджень (Реймс, Франція), Університетом Фірат (Туреччина).
На сьогодні нейрохімічні дослідження продовжують проф. Ушакова Г.О., проф. Недзвецький В.С. та викладачі й аспіранти кафедри. Кафедрою біофізики та біохімії підтримуються тісні зв’язки з Лундським університетом (Швеція), Копенгагенським університетом (Данія), Міжнародним центром наукових досліджень (Лейпциг, Німеччина), Центром антиканцерогенних досліджень (Реймс, Франція), Університетом Фірат (Туреччина).
На факультеті здійснюється підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів в аспірантурі та докторантурі за спеціальністю 03.00.16 «Екологія», та в аспірантурі за спеціальностями «Фізіологія рослин», «Фізіологія», «Біохімія», «Мікробіологія» та «Радіобіологія».
На факультеті видаються збірники наукових робіт, які входять до переліку Вищої атестаційної комісії як фахові: «Ґрунтознавство», «Екологія та ноосферологія», «Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель», «Biosystems Diversity» та «Regulatory Mechanisms in Biosystems». Останні два журнали представлені також у провідній міжнародній наукометричный базі Web of Science і деяких інших.
Biosystems Diversity
Regulatory Mechanisms in Biosystems
Збірник наукових праць "Ґрунтознавство"
Збірник наукових праць "Екологія та ноосферологія"
Збірник наукових праць "Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель"
Науково-дослідний інститут біології ДНУ ім. Олеся Гончара
НДІ біології – провідний науковий заклад у Придніпровському регіоні, в якому виконуються комплексні науково-дослідні розробки в галузі сучасної біології та екології, а також є науковою і навчальною базою для підготовки спеціалістів біолого-екологічного профілю.
Тел.: (056) 776-58-83
E-mail: ndi_biol_dnu@i.ua
Дніпропетровська державна гідробіологічна станція як попередник сучасного науково-дослідного інституту біології створена у 1927 році. У 1934 році станція була реорганізована у Дніпропетровський НДІ гідробіології при ДДУ. Дніпропетровськ фактично стає центром гідробіологічних досліджень південно-східної України. У 1974 році НДІ гідробіології перейменовано у НДІ біології.
Першим директором НДІ біології був член-кор. АН УРСР, проф. Д.О.Свиренко, потім – проф. Г.Б.Мельников, П.О.Журавель, І.П.Лубянов, О.М.Вінниченко. У НДІ біології працювали такі видатні вчені, як Герой Радянського Союзу проф. П.П.Ширшов, академік АН Молдавської РСР, професори М.Ф.Ярошенко та С.П.Федій. Нині інститут очолює канд. біол. наук, ст. н. с. Ірина Анатоліївна Іванько.
На сьогодні в НДІ біології проводяться фундаментальні дослідження за науковими напрямками: збереження навколишнього середовища (довкілля) та його сталий розвиток, новітні біотехнології, діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань, здійснюються прикладні дослідження для вирішення актуальних проблем розвитку народного господарства України, виконуються госпдоговірні теми з підприємствами різних форм власності, що дозволяє впроваджувати результати НДР у виробництво.
Науково-дослідні та сервісні лабораторії оснащені сучасним обладнанням. На їх базі на сьогодні виконується фундаментальні держбюджетні теми, науковими керівниками яких є провідні вчені факультету та інституту: доктори біологічних наук, професори О.Є.Пахомов, О.М. Вінниченко, А.І. Вінніков, Г.О. Ушакова, канд. біол. наук, ст. н. с. А. Ф. Кулік, канд. биол. наук, ст. н. с., доцент К.К. Голобородько.
Зоологічний музей ДНУ імені Олеся Гончара створений у 1924 році на основі експонатів із Краєзнавчого музею (зараз історичний музей ім. Д. І. Яворницького). На сьогодні зоологічний музей є науково-навчальним, культурно-освітнім, виховним та природоохоронним підрозділом університету.
Головною метою музею є вивчення рідкісних і типових видів місцевої та світової фауни шляхом створення, поновлення та збереження зоологічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи.
Колекція музею дозволяє побачити безліч видів живих істот, а фонові зображення дозволяють уявити їх у місцях існування. Відвідавши експозицію її учасники залучаються до вивчення та збереження природничої та історико-культурної спадщини нашого народу.
Сьогодні зоологічний музей ДНУ ім. Олеся Гончара є частиною державного Музейного фонду України. Загальна кількість експонатів становить понад 1800 одиниць збереження.
Особливо велику цінність мають ті експонати, що збережені з часів заснування музею, бо представляють вихідний склад фауни Придніпров’я до початку суцільної антропогенної трансформації ландшафтів, яка відбувалася протягом ХХ сторіччя. Ця колекція містить «еталонні» особини різних видів, які, на жаль, вже не мешкають у Придніпров’ї.
Зоологічний музей є базою підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальностями «Біологія» та «Екологія», де вони отримують професійні знання. На базі музею регулярно проводиться заняття з юними натуралістами МАН.
Зоомузей також відкритий для освітньої роботи серед широких верств населення, дітей та дорослих, які бажають познайомитися з живим тваринним світом, що становить наше безпосереднє оточення, а також з викопними істотами.
Музей включено у перелік пам’яток м. Дніпро та області і він дійсно є цікавим екскурсійним об’єктом. Щорічно його відвідують тисячі людей, яким співробітники музею проводять різноманітні екскурсії: «Організм та середовище», «Багатство тваринного світу», «Еволюція тваринного світу», «Походження людини», «Тварини та їх екологічне значення», «Використання промислових тварин у харчовій промисловості», «Хутрові звірі та їх екологічне значення», «Біоніка та її майбутнє», «Охорона тваринного світу», «Cторінками Червоних книг».
У рамках благодійної програми щорічно музей відвідує чимало дітей з малозабезпечених сімей, сиріт та інвалідів.
Тарифи на платні послуги у сфері освітньої діяльності навчальної лабораторії кафедри зоології та екології «Зоологічний музей»
Гербарій Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара
Гербарій ДНУ імені Олеся Гончара є безцінним надбанням зразків рослинного світу. Він був створений у 1918 р. на основі колекцій відомих природодослідників кінця ХІХ – поч. ХХ ст. І. Я. Акінфієва та О. А. Гроссгейма. Сучасний гербарій розташований на кафедрі геоботаніки, ґрунтознавства та екології ДНУ імені Олеся Гончара і налічує близько 100 000 зразків, серед яких іменні колекції І. Я. Акінфієва, О. А. Гроссгейма, О. Л. Бельгарда та зразки, зібрані головними колекторами О. А. Єліашевим, Т. С. Гейдеманом, О. Л. Бельгардом, А. П. Травлєєвим, М. О. Альбіцькою, В. В. Тарасовим, Б. А. Барановським, Л. П. Мициком та іншими.
У гербарії представлена флора Південного Сходу України, різних регіонів Росії (Ростовська, Томська, Ленінградська, Архангельська області та ін.), Кавказу, Середньої Азії, а також деяких країн дальнього зарубіжжя. У 1960 р. частина цього гербарію демонструвалася в Парижі на Всесвітній виставці. Крім того, гербарій ДНУ імені Олеся Гончара містить значну кількість зразків, що використовуються під час проведення наукових досліджень і навчального процесу.
Міжнародний біосферний стаціонар імені О.Л.Бельгарда
У 1934 р. О.Л. Бельгардом був організований у середній течії р. Самари лісовий спостережний пункт, який перетворився на визнаний екологічний центр України – Міжнародний біосферний стаціонар. Він має оснащені сучасними приладами наукові та навчальні лабораторії, 9 моніторингових профілів загальною довжиною 125 км, 23 постійно діючі гідрологічні свердловини, метеостанцію. Тут проходять практику студенти ДНУ імені Олеся Гончара, Вишів Кривого Рогу, Харкова, Мелітополя, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, учні Малої академії, школи та експедиції юних натуралістів, вчителі.
На базі стаціонару проводяться міжнародні, державні конференції, симпозіуми та засідання проблемних Рад України.
Присамарський міжнародний біосферний стаціонар є міжнародним екоцентром України з дослідження еталонних природних та штучних лісів, техногенних екосистем степової зони України, загальної та прикладної екології. Він входить до складу мережі екологічних стаціонарів України, СНД, ЮНЕСКО, має тісні контакти з науковими закладами Франції, Німеччини, США, Канади, Індії, Іспанії, Ізраїлю, країн СНД.
У 1985 році на Монастирському острові міста Дніпра (тоді Дніпропетровська) була побудована унікальна за масштабами та технічною оснащеністю споруда – навчально-науковий комплекс «Акваріум», живий музей прісноводної флори і фауни. Сьогодні він є навчально-науковим, культурно-освітнім, виховним і природоохоронним підрозділом Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара і не має аналогів в інших ЗВО України.
В експозиційній залі «Акваріуму» влаштовані 20 акваріумів, обсягом 1200 літрів. У них представлені риби Європи, Азії, Австралії, Африки, Південної та Північної Америки. Населення акваріумів підібране за регіонами їх природного проживання, а самі акваріуми розташовані в експозиції блоками, кожен з яких присвячений прісноводому населенню одного з континентів. Центральну частину зали займає каркасний акваріум «тунельного типу» обсягом 100 тисяч літрів, виготовлений з розжареного силікатного скла товщиною 20 міліметрів. Він населений рибами природних водойм України, а також акліматизованими і гібридними формами, вирощеними в рибних господарствах України. Акваріуми експозиції наочно знайомлять з цікавим і складним життям мешканців прісних вод, з рідкісними і найцікавішими видами світової флори і фауни.
Навчально-науковий комплекс «Акваріум» щорічно відвідують тисячі людей – як фахівці екологічного спрямування, так і населення міста, області й інших регіонів України. У ННК «Акваріум» проводяться різні природоохоронні, культурно-освітні та організаційні (благодійні, соціальні) заходи.
Адреса: 49000, місто Дніпро, острів Монастирський, 12.
Акваріум відкритий для відвідувачів:
Наші сторінки у соціальних мережах:
Facebook: https://www.facebook.com/aquarium.dp.ua/
Instagram: https://www.instagram.com/aquarium.dp.ua/
Вартість продукції та тарифи на платні послуги у сфері освітньої діяльності ННК «Акваріум» ДНУ
Продовження роботи каси навчально-наукового комплексу «Акваріум»
Ботанічний сад ДНУ імені Олеся Гончара
Адреса: 49045, м. Дніпро, пр. Науки, 72.
Вхід на територію через адміністративний корпус з вул. Бронетанкова, 1а.
Сад відкритий для відвідувачів у будні з 9:00 до 15:00.
Вхід платний: для дорослих – 45 грн, для дітей – 15 грн.
Довідки та замовлення екскурсій за тел.: (056) 766-49-60.
Для пільгових категорій (внутрішньо переміщені особи і участини бойових дій: дорослі – 15 грн, діти – 9 грн.
Додатково до вхідного квитка сплачується відвідування оранжереї: дорослі – 45 грн, діти – 15 грн. Для пільгових категорій (внутрішньо переміщені особи і участини бойових дій: дорослі – 15 грн, діти – 9 грн.
Наші сторінки у соціальних мережах:
Facebook: https://www.facebook.com/botgarddnepr/
Instagram: @botsad_dnipro (https://www.instagram.com/botsad_dnipro/).
Тelegram: https://botanical.dp.ua/en/
Мережа BGCI: https://www.bgci.org/our-work/projects-and-case-studies/oles-honchar-dnipro-bg/
Директор ботанічного саду – кандидат біологічних наук, доцент Кабар Анатолій Миколайович.
Ботанічний сад ДНУ був заснований у 1930 році завідувачем кафедри фізіології рослин Дніпропетровського університету, професором Олександром Володимировичем Рейнгардом, який і став його першим директором. Спочатку це була спеціальна науково-дослідна міська установа. У 1933 році Постановою РНК УРСР Ботанічний сад був введений до складу Дніпропетровського державного університету як науково-дослідний підрозділ.
У 1963 році Розпорядженням Ради Міністрів УРСР Ботанічний сад оголошений заповідною територією загальнодержавного значення і знаходиться під охороною держави.
Загальна територія саду 27,5 га. Із них 10,5 га це зона вільного доступу («Парк Гагаріна») та 17 га – науково-дослідна територія обмеженого доступу.
Основні напрямки діяльності саду: збереження, вивчення, акліматизація рослин; дослідження ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.
Колекційний фонд рослин ботанічного саду – неоціненне народне надбання. Він налічує більше 3,5 тис. видів, різновидів, форм та сортів. Основа колекції – це деревні та чагарникові рослини навчальної лабораторії дендрології, яких на території саду більше 11 тис. шт. У навчальній лабораторії природної флори зберігаються фонди аборигенних та інтродукованих господарських, енергетичних, низькорослих декоративних та лікарських рослин, серед яких є багато видів, занесених до міжнародних та регіональних Червоних списків.
Роботи з інтродукції та акліматизації квітково-декоративних багаторічних, однорічних та цибулинних рослин займаються у навчальній лабораторії квітникарства. Основна колекція теплолюбних видів з Африки, Південної Азії та Австралії зосереджена у експозиційній оранжереї навчальної лабораторії тропіків та субтропіків. Районування сортів плодово-ягідних культур (смородина, аґрус, малина, суниця тощо) є основною задачею відділу плодівництва.
Колектив саду постійно займається просвітницькою роботою з питань ботаніки, екології, охорони природи, рослинництва, декоративного садівництва, ландшафтної архітектури. Співробітники саду проводять відкриті заняття для студентів біологічних та медичних спеціальностей, майстер-класи для дітей та дорослих, оглядові та тематичні екскурсії для населення та гостей міста.
Ботанічний сад ДНУ співпрацює з багатьма ботанічними закладами України, близького та далекого зарубіжжя з питань збереження рослинного різноманіття та обміну посадковим матеріалом; входить до складу Ради ботанічних садів та дендропарків України, а також до Міжнародної Ради ботанічних садів з охорони рослин (BGCI).
Н-368 від 29.12.2023 Про затвердження тарифів на продукцію ботсаду
На факультеті видаються збірники наукових робіт, які входять до переліку Вищої атестаційної комісії як фахові: «Ґрунтознавство», «Екологія та ноосферологія», «Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель», «Biosystems Diversity» та «Regulatory Mechanisms in Biosystems». Останні два журнали представлені також у провідній міжнародній наукометричный базі Web of Science і деяких інших.
Biosystems Diversity
Regulatory Mechanisms in Biosystems
Збірник наукових праць "Ґрунтознавство"
Збірник наукових праць "Екологія та ноосферологія"
Збірник наукових праць "Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель"
Науково-дослідний інститут біології ДНУ ім. Олеся Гончара
НДІ біології – провідний науковий заклад у Придніпровському регіоні, в якому виконуються комплексні науково-дослідні розробки в галузі сучасної біології та екології, а також є науковою і навчальною базою для підготовки спеціалістів біолого-екологічного профілю.
Тел.: (056) 776-58-83
E-mail: ndi_biol_dnu@i.ua
Дніпропетровська державна гідробіологічна станція як попередник сучасного науково-дослідного інституту біології створена у 1927 році. У 1934 році станція була реорганізована у Дніпропетровський НДІ гідробіології при ДДУ. Дніпропетровськ фактично стає центром гідробіологічних досліджень південно-східної України. У 1974 році НДІ гідробіології перейменовано у НДІ біології.
Першим директором НДІ біології був член-кор. АН УРСР, проф. Д.О.Свиренко, потім – проф. Г.Б.Мельников, П.О.Журавель, І.П.Лубянов, О.М.Вінниченко. У НДІ біології працювали такі видатні вчені, як Герой Радянського Союзу проф. П.П.Ширшов, академік АН Молдавської РСР, професори М.Ф.Ярошенко та С.П.Федій. Нині інститут очолює канд. біол. наук, ст. н. с. Ірина Анатоліївна Іванько.
На сьогодні в НДІ біології проводяться фундаментальні дослідження за науковими напрямками: збереження навколишнього середовища (довкілля) та його сталий розвиток, новітні біотехнології, діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань, здійснюються прикладні дослідження для вирішення актуальних проблем розвитку народного господарства України, виконуються госпдоговірні теми з підприємствами різних форм власності, що дозволяє впроваджувати результати НДР у виробництво.
Науково-дослідні та сервісні лабораторії оснащені сучасним обладнанням. На їх базі на сьогодні виконується фундаментальні держбюджетні теми, науковими керівниками яких є провідні вчені факультету та інституту: доктори біологічних наук, професори О.Є.Пахомов, О.М. Вінниченко, А.І. Вінніков, Г.О. Ушакова, канд. біол. наук, ст. н. с. А. Ф. Кулік, канд. биол. наук, ст. н. с., доцент К.К. Голобородько.
Зоологічний музей
Зоологічний музей ДНУ імені Олеся Гончара створений у 1924 році на основі експонатів із Краєзнавчого музею (зараз історичний музей ім. Д. І. Яворницького). На сьогодні зоологічний музей є науково-навчальним, культурно-освітнім, виховним та природоохоронним підрозділом університету.
Головною метою музею є вивчення рідкісних і типових видів місцевої та світової фауни шляхом створення, поновлення та збереження зоологічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи.
Колекція музею дозволяє побачити безліч видів живих істот, а фонові зображення дозволяють уявити їх у місцях існування. Відвідавши експозицію її учасники залучаються до вивчення та збереження природничої та історико-культурної спадщини нашого народу.
Сьогодні зоологічний музей ДНУ ім. Олеся Гончара є частиною державного Музейного фонду України. Загальна кількість експонатів становить понад 1800 одиниць збереження.
Особливо велику цінність мають ті експонати, що збережені з часів заснування музею, бо представляють вихідний склад фауни Придніпров’я до початку суцільної антропогенної трансформації ландшафтів, яка відбувалася протягом ХХ сторіччя. Ця колекція містить «еталонні» особини різних видів, які, на жаль, вже не мешкають у Придніпров’ї.
Зоологічний музей є базою підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальностями «Біологія» та «Екологія», де вони отримують професійні знання. На базі музею регулярно проводиться заняття з юними натуралістами МАН.
Зоомузей також відкритий для освітньої роботи серед широких верств населення, дітей та дорослих, які бажають познайомитися з живим тваринним світом, що становить наше безпосереднє оточення, а також з викопними істотами.
Музей включено у перелік пам’яток м. Дніпро та області і він дійсно є цікавим екскурсійним об’єктом. Щорічно його відвідують тисячі людей, яким співробітники музею проводять різноманітні екскурсії: «Організм та середовище», «Багатство тваринного світу», «Еволюція тваринного світу», «Походження людини», «Тварини та їх екологічне значення», «Використання промислових тварин у харчовій промисловості», «Хутрові звірі та їх екологічне значення», «Біоніка та її майбутнє», «Охорона тваринного світу», «Cторінками Червоних книг».
У рамках благодійної програми щорічно музей відвідує чимало дітей з малозабезпечених сімей, сиріт та інвалідів.
Тарифи на платні послуги у сфері освітньої діяльності навчальної лабораторії кафедри зоології та екології «Зоологічний музей»
Гербарій Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара
Гербарій ДНУ імені Олеся Гончара є безцінним надбанням зразків рослинного світу. Він був створений у 1918 р. на основі колекцій відомих природодослідників кінця ХІХ – поч. ХХ ст. І. Я. Акінфієва та О. А. Гроссгейма. Сучасний гербарій розташований на кафедрі геоботаніки, ґрунтознавства та екології ДНУ імені Олеся Гончара і налічує близько 100 000 зразків, серед яких іменні колекції І. Я. Акінфієва, О. А. Гроссгейма, О. Л. Бельгарда та зразки, зібрані головними колекторами О. А. Єліашевим, Т. С. Гейдеманом, О. Л. Бельгардом, А. П. Травлєєвим, М. О. Альбіцькою, В. В. Тарасовим, Б. А. Барановським, Л. П. Мициком та іншими.
У гербарії представлена флора Південного Сходу України, різних регіонів Росії (Ростовська, Томська, Ленінградська, Архангельська області та ін.), Кавказу, Середньої Азії, а також деяких країн дальнього зарубіжжя. У 1960 р. частина цього гербарію демонструвалася в Парижі на Всесвітній виставці. Крім того, гербарій ДНУ імені Олеся Гончара містить значну кількість зразків, що використовуються під час проведення наукових досліджень і навчального процесу.
Міжнародний біосферний стаціонар імені О.Л.Бельгарда
У 1934 р. О.Л. Бельгардом був організований у середній течії р. Самари лісовий спостережний пункт, який перетворився на визнаний екологічний центр України – Міжнародний біосферний стаціонар. Він має оснащені сучасними приладами наукові та навчальні лабораторії, 9 моніторингових профілів загальною довжиною 125 км, 23 постійно діючі гідрологічні свердловини, метеостанцію. Тут проходять практику студенти ДНУ імені Олеся Гончара, Вишів Кривого Рогу, Харкова, Мелітополя, Києва, Москви, Санкт-Петербурга, учні Малої академії, школи та експедиції юних натуралістів, вчителі.
На базі стаціонару проводяться міжнародні, державні конференції, симпозіуми та засідання проблемних Рад України.
Присамарський міжнародний біосферний стаціонар є міжнародним екоцентром України з дослідження еталонних природних та штучних лісів, техногенних екосистем степової зони України, загальної та прикладної екології. Він входить до складу мережі екологічних стаціонарів України, СНД, ЮНЕСКО, має тісні контакти з науковими закладами Франції, Німеччини, США, Канади, Індії, Іспанії, Ізраїлю, країн СНД.
Навчально-науковий комплекс «Акваріум»
У 1985 році на Монастирському острові міста Дніпра (тоді Дніпропетровська) була побудована унікальна за масштабами та технічною оснащеністю споруда – навчально-науковий комплекс «Акваріум», живий музей прісноводної флори і фауни. Сьогодні він є навчально-науковим, культурно-освітнім, виховним і природоохоронним підрозділом Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара і не має аналогів в інших ЗВО України.
В експозиційній залі «Акваріуму» влаштовані 20 акваріумів, обсягом 1200 літрів. У них представлені риби Європи, Азії, Австралії, Африки, Південної та Північної Америки. Населення акваріумів підібране за регіонами їх природного проживання, а самі акваріуми розташовані в експозиції блоками, кожен з яких присвячений прісноводому населенню одного з континентів. Центральну частину зали займає каркасний акваріум «тунельного типу» обсягом 100 тисяч літрів, виготовлений з розжареного силікатного скла товщиною 20 міліметрів. Він населений рибами природних водойм України, а також акліматизованими і гібридними формами, вирощеними в рибних господарствах України. Акваріуми експозиції наочно знайомлять з цікавим і складним життям мешканців прісних вод, з рідкісними і найцікавішими видами світової флори і фауни.
Навчально-науковий комплекс «Акваріум» щорічно відвідують тисячі людей – як фахівці екологічного спрямування, так і населення міста, області й інших регіонів України. У ННК «Акваріум» проводяться різні природоохоронні, культурно-освітні та організаційні (благодійні, соціальні) заходи.
Адреса: 49000, місто Дніпро, острів Монастирський, 12.
Акваріум відкритий для відвідувачів:
середа – п‘ятниця з 12-00 до 17-00; субота – неділя з 11-00 до 17-00.
Вихідні дні: понеділок, вівторок.
Ціна квитка: для дорослих – 50 грн, для дітей – 30 грн.
Для внутрішньо переміщених осіб, за умови пред’явлення підтверджуючих документів, ціна квитка становить: для дорослих – 25 грн, для дітей (з 4 до 12 років) – 15 грн.
Для ЗСУ та представників територіальної оборони відвідування безкоштовне (за умови пред’явлення підтверджуючих документів).
Телефон: +38 (056) 766-49-69 (каса)Для внутрішньо переміщених осіб, за умови пред’явлення підтверджуючих документів, ціна квитка становить: для дорослих – 25 грн, для дітей (з 4 до 12 років) – 15 грн.
Для ЗСУ та представників територіальної оборони відвідування безкоштовне (за умови пред’явлення підтверджуючих документів).
Наші сторінки у соціальних мережах:
Facebook: https://www.facebook.com/aquarium.dp.ua/
Instagram: https://www.instagram.com/aquarium.dp.ua/
Вартість продукції та тарифи на платні послуги у сфері освітньої діяльності ННК «Акваріум» ДНУ
Продовження роботи каси навчально-наукового комплексу «Акваріум»
Адреса: 49045, м. Дніпро, пр. Науки, 72.
Вхід на територію через адміністративний корпус з вул. Бронетанкова, 1а.
Сад відкритий для відвідувачів у будні з 9:00 до 15:00.
Вхід платний: для дорослих – 45 грн, для дітей – 15 грн.
Довідки та замовлення екскурсій за тел.: (056) 766-49-60.
Для пільгових категорій (внутрішньо переміщені особи і участини бойових дій: дорослі – 15 грн, діти – 9 грн.
Додатково до вхідного квитка сплачується відвідування оранжереї: дорослі – 45 грн, діти – 15 грн. Для пільгових категорій (внутрішньо переміщені особи і участини бойових дій: дорослі – 15 грн, діти – 9 грн.
Наші сторінки у соціальних мережах:
Facebook: https://www.facebook.com/botgarddnepr/
Instagram: @botsad_dnipro (https://www.instagram.com/botsad_dnipro/).
Тelegram: https://botanical.dp.ua/en/
Мережа BGCI: https://www.bgci.org/our-work/projects-and-case-studies/oles-honchar-dnipro-bg/
Директор ботанічного саду – кандидат біологічних наук, доцент Кабар Анатолій Миколайович.
Ботанічний сад ДНУ був заснований у 1930 році завідувачем кафедри фізіології рослин Дніпропетровського університету, професором Олександром Володимировичем Рейнгардом, який і став його першим директором. Спочатку це була спеціальна науково-дослідна міська установа. У 1933 році Постановою РНК УРСР Ботанічний сад був введений до складу Дніпропетровського державного університету як науково-дослідний підрозділ.
У 1963 році Розпорядженням Ради Міністрів УРСР Ботанічний сад оголошений заповідною територією загальнодержавного значення і знаходиться під охороною держави.
Загальна територія саду 27,5 га. Із них 10,5 га це зона вільного доступу («Парк Гагаріна») та 17 га – науково-дослідна територія обмеженого доступу.
Основні напрямки діяльності саду: збереження, вивчення, акліматизація рослин; дослідження ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.
Колекційний фонд рослин ботанічного саду – неоціненне народне надбання. Він налічує більше 3,5 тис. видів, різновидів, форм та сортів. Основа колекції – це деревні та чагарникові рослини навчальної лабораторії дендрології, яких на території саду більше 11 тис. шт. У навчальній лабораторії природної флори зберігаються фонди аборигенних та інтродукованих господарських, енергетичних, низькорослих декоративних та лікарських рослин, серед яких є багато видів, занесених до міжнародних та регіональних Червоних списків.
Роботи з інтродукції та акліматизації квітково-декоративних багаторічних, однорічних та цибулинних рослин займаються у навчальній лабораторії квітникарства. Основна колекція теплолюбних видів з Африки, Південної Азії та Австралії зосереджена у експозиційній оранжереї навчальної лабораторії тропіків та субтропіків. Районування сортів плодово-ягідних культур (смородина, аґрус, малина, суниця тощо) є основною задачею відділу плодівництва.
Колектив саду постійно займається просвітницькою роботою з питань ботаніки, екології, охорони природи, рослинництва, декоративного садівництва, ландшафтної архітектури. Співробітники саду проводять відкриті заняття для студентів біологічних та медичних спеціальностей, майстер-класи для дітей та дорослих, оглядові та тематичні екскурсії для населення та гостей міста.
Ботанічний сад ДНУ співпрацює з багатьма ботанічними закладами України, близького та далекого зарубіжжя з питань збереження рослинного різноманіття та обміну посадковим матеріалом; входить до складу Ради ботанічних садів та дендропарків України, а також до Міжнародної Ради ботанічних садів з охорони рослин (BGCI).
Н-368 від 29.12.2023 Про затвердження тарифів на продукцію ботсаду
Міжнародні контакти
Біолого-екологічний факультет співпрацює з наступними закордонними закладами:
• Університет Кобленц-Ландау (м.Рейнланд-Пфальц, Німеччина);
• Кордобський та Севільський університети (м.Кордоба, м.Севілья, Іспанія);
• Університет ім. Бен-Гуріона (м. Беер-Шева, Ізраїль);
• Лундський університет (м. Лунд, Швеція);
• Іноваційний центр (м. Тшев, Польща);
• Інститут Келанова (Яблона, Польща);
• Стенфордський університет (м. Стенфорд, Каліфорнія, США)
Кафедра геоботаніки, ґрунтознавства та екології є одним з 4 регіональних українських центрів Міжнародної мережі чорноземів (International Black Soil Monitoring Network), яка функціоную в рамках Глобального ґрунтового партнерства (Global Soil Partnership) під егідою ФАО (Food and Agriculture Organization of the United Nations). Продовжується спільна робота з дослідження ґрунтів степової зони України науково-педагогічними працівниками кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології з колегами Кордобського та Севільського університетів (Іспанія).
Кафедра біохімії та фізіології продовжує наукову співпрацю в рамках діючих угод з Лундським університетом (Швеція) та Інститутом фізіології тварин імені Келанова (Яблона, Польща): продовження експериментальних робіт за проєктом “Дослідження фармакокінетики та фармакодинаміки (PK/PD) нових ферментних формул і пристроїв на моделі свині для оцінки поглинання ненасичених жирних кислот (PUFA) та пептидів для розвитку мозку та інших органів”.
Активно проводиться співпраця з професором Університету імені Бен-Гуріона (Ізраїль) Метью Бойко. Проведено серію он-лайн лекцій та практичних занять з нейрофізіології (особливості поведінки лабораторних тварин) для студентів кафедри біохімії та фізіології.
В рамках дистанційної академічної мобільності організуються тренінги з еволюційної геноміки та біоінформатики, лекції та практичні рекомендації презентувє Федор Кондрашов з Інституту наук та технологій Австрії. На базі співробітництва організовано постійно діючий «Журнальний клуб».
Проведено кілька он-лайн семінарів з колегами з Німеччини та Британії в напрямку розширення міжнародної підтримки наших студентів та науковців в умовах воєнного стану в Україні (DNU-GDCh Discussion) за активної підтримки Міхаеля Бойдиша (Michael J. Bojdys, Guest Professor in Organic Materials Chemistry, Humboldt-Universität zu Berlin, Department of Chemistry, Berlin, Germany)
Проведені он-лайн зустрічі із колегами з Стенфордського університету (США), обговорені питання адаптації підготовки фахівців біолого-медичного напряму в сучасних умовах. Професор кафедри Севериновська О.В. проходила шестимісячне стажування в Стенфордському університеті у Відділі біології розвитку.
Упродовж 2023/2024 н.р. професором Ушаковою Г.О. проведено лекцію та семінарські заняття за курсом «Біохімія» в рамках онлайн курсів для українських студентів біологічних спеціальностей за фінансової підтримки Німецької Служби академічних обмінів (DAAD).
Студенти факультету виграли Міжнародний грант на проходження онлайн-курсів з «Біоінформатики» та «Наук про життя» з отриманням стипендії за програмою фінансової підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD).
Спільно з Бінгольським Університетом (Туреччина) організований та проведений Workshop BU-DNU 2021 "ACTUAL ASPECTS OF AGRILTURE, MOLECULAR BIOLOGY, GENETICS, BIOCHEMISTRY AND VETERENARY MEDICINE”, April 29, 2021.
Севериновська Олена взяла участь у International postgraduate practical intership “New and innovative teaching methods” (Poland).
Ушакова Галина прийняла участь у International intership under the program « Fundating and organization of project activites in educational establishments; European experience” (Poland).
Доцент Масюк О. М. в рамках участі в програмі Erasmus+ Programme з 03 по 07 травня 2021 р. перебував в Кордобському університеті (University of Cordoba, Spain). За цією ж програмою студентка групи БЕ-18 Мацюк В. перебуває на навчанні в цьому ж університеті з 20 лютого по 22 липня 2021 р.
Аспірантка 1 року навчання Шаповал Ольги отримала грант до Негевського університету імені Бен-Гуріона (м. Беєр Шева, Ізраїль) з 15 червня 2021 року по 25 серпня 2021 року для навчання в Дослідницькій програмі академічної практики.
Стажування студентки гр. БН-20-1 Шишко Д. за програмою: міжнародний молодіжний обмін, Польща, Еразмус+ (вересень 2021)
Студентка Павловська Анна отримала грант на участь в студентській програмі KIST-School Student Internship Program for Fall 2021. Буде проходити стажування з липня 2021 року по лютий 2022 року в Кореї, Сеул (Korea Institute of Science and Technology).
Студентка Кучерява Марина виграла грант на навчання за спеціальністю у рамках програми студентського обміну Global Undergraduate Exchange Program (Global UGRAD, USA) з 04 січня 2021 по 14 травня 2022 року.
12 березня 2022 року започаткований курс лекцій від професора Fyodor Kondrashov з Laborotory Evolutionary Genomics, Synthetic Biology (https://ist.ac.at/en/research/kondrashov-group/) “Генотипи, еволюція та мутації” для викладачів, аспірантів і студентів біолого-екологічного факультету. Курс буде тривати 3 місяці.
У жовтні 2018 року була організована зустріч проф. Хосе Мануеля Ресіо Еспехо, титулярного професора кафедри ботаніки, екології та фізіології рослин Університету Кордоба (Іспанія), Почесного доктора нашого університету, відповідального виконавця Договору про співробітництво між ДНУ ім. О. Гончара та Кордобським університетом (Іспанія) з ректором ДНУ ім. О. Гончара (1998-2020 рр.), чл.-кор. НАНУ, проф. Миколою Поляковим.
Були обговорені питання про співробітництво щодо академічної мобільності студентів та викладачів. Проф. Ресіо запевнив, що у березні 2019 року зробить подання, щодо включення нашого університету до програми ERASMUS+. Обидві сторони відзначили, що треба активніше використовувати науковий потенціал двох університетів та брати участь в міжнародних наукових програмах, зокрема в програмі Горизонт-2020. Проф. Ресіо як заступник головного редактора журналів «Екологія та ноосферологія» (ІSSN 1726-1112) та «Ґрунтознавство» (ІSSN 1684-9094), що видаються у ДНУ ім. О. Гончара та входять до міжнародних баз даних, наголосив про поступовий перехід журналів до наукометричних баз Scopus та Web of Science Core Collection.
Науковці ФБЕМ отримували міжнародні наукові гранти: DAAD, НАТО, Польської академії наук, Україно-Угорський, Фонду Сороса, Федерації Європейських біохімічних товариств та інших. Нагороджені почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (проф. Ушакова Г.О., Бригадиренко В.В, Лихолат Ю.В.), орденами «За вірну службу ДНУ» (проф. Звєрковський В.М.) має звання “Заслужений діяч науки і техніки України” (проф. Пахомов О.Є.). Молоді вчені, аспіранти, науковці біофаку неодноразово нагороджувалися Почесними грамотами облдержадміністрації, отримували гранти та стипендії Президента України для обдарованої молоді.
Серед студентів факультету щороку є переможці Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт, олімпіад за фахом, відмінники навчання, які отримую іменну стипендію Фонду Пінчука «Завтра.UA», персональну стипендію Вченої ради ДНУ, імені М. С. Грушевського тощо.
Міс факультету
Велика увага приділяється розвитку студентського самоврядування, яке на сьогодні охоплює різні сторони життя студентів. Робота в Раді студентського самоврядування здійснюється за секторами: інформаційний; спортивний; соціальний; науковий; дружина охорони природи; культурно-масовий; організаційний, де кожен бажаючий може знайти собі заняття до снаги.
.jpg)
Студенти постійно беруть участь у міських волонтерських заходах, зокрема, вони є учасниками днів донора, активно збирають речі та медикаменти для постраждалих та переселенців з зони АТО, є волонтерами міських організацій з захисту тварин, беруть участь у міських екологічних заходах тощо.
Практичні заняття у ботанічному саду Лабораторні роботи з біохімії
Успішні випускники ХХІ століття
Балдін Антон Олександрович
Закінчив повних 11 класів загальноосвітньої Вальдорфської школи. У 2007 році вступив до ДНУ імені Олеся Гончара на біолого-екологічний факультет, спеціальність «Екологія, охорона навколишнього середовища та раціональне природокористування».
Із першого курсу запрошений до збірної ДНУ з плавання. У 2007 році посів перше місце на змаганнях серед студентів університету на дистанції 50м на спині. У тому ж році на змаганнях між ЗВО захистив звання КМС на дистанції 50м вільним стилем.
У 2008–2009 роках брав активну участь у конкурсі художньої самодіяльності студентів ДНУ імені Олеся Гончара «Захист спеціальності». У 2009-му завдяки активності та гумору Антона студенти-екологи посіли перше місце в цьому конкурсі. У 2011 році став співавтором статті «Екологічний аспект твердості ґрунту в пристінній діброві», створенню якої передував період активних польових робіт, відбору та обробки проб. Улюбленими предметами вважає «Загальну екологію», «Ентомологію», «Основи захисту рослин», «Геологію», «Моніторинг навколишнього середовища», «Основи сівозміни» та «Орнітологію».
Із моменту закінчення навчання у 2012 році й донині працює в аграрному секторі, є керівником продажів департаменту України і Казахстану в групі компаній «ЕКО Культура», займається впровадженням і розвитком інтегрованої системи захисту рослин, а також їх живленням в умовах закритого та відкритого ґрунту. Автор успішних проектів на території України (Вінницька, Дніпропетровська, Сумська обл.), а також у Республіці Казахстан.
Дохторук Андрій Михайлович
Андрій Дохторук у 2007-2012 рр. навчався в Дніпропетровському національному університеті на кафедрі мікробіології, вірусології та біотехнології. Бакалаврська та магістерська дипломні роботи Андрія були виконані в сфері альтернативної енергетики, а саме добування біодизельного палива з ліпідів дріжджів та водоростей. Ще під час навчання в університеті в позанавчальний час почав працювати в ТОВ «Біотех Системс» на посаді технолога-консультанта з впровадження біологічного захисту рослин у закритому грунті. У 2012-2013 рр. працював за сумісництвом викладачем біології та екології в Хуторо-Чаплинській СЗШ. З 2016 р. працює директором лабораторії з виробництва ентомофагів у ТОВ «Біотех Системс».
«Було дійсно цікаво, мені подобалось навчатися. Живий діалог та обмін думками з викладачами – безцінне враження, бо з кожною знайденою відповіддю ширшав мій кругозір та глибина знань. Бажаю нинішнім студентам провести цей період життя якомога яскравіше та насиченіше: беріть участь в олімпіадах, факультативах, беріть на себе ініціативу та відповідальність в організаційних та інших справах. Будьте дружніми в групах, знаходьте компроміс та гуртом готуйтеся до екзаменів. Організовуйте дружні екскурсії, спробуйте поїхати за кордон за обміном, спілкуйтеся з викладачами, які мають більше досвіду й охоче ним діляться».
Ніна Володимирівна Черватюк
Черватюк Ніна Володимирівна – випускниця кафедри мікробіології та вірусології 2003 року. Закінчила Дніпропетровський національний університет за спеціальністю «Вірусологія».
Після закінчення ДНУ працювала на посаді молодшого наукового співробітника в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України (м. Київ) у Відділі молекулярної генетики бактеріофагів, де виконала і захистила кандидатську дисертацію на тему «Функціональна несумісність автономних генетичних елементів у Erwinia carotovora» (2007 р.). Після захисту дисертації працювала науковим співробітником в Інституті молекулярної біології та генетики НАН України (м. Київ). Нині працює на посаді завідувача клініко-діагностичної лабораторії в Інституті гастроентерології НАМН України (м. Дніпро).
Неодноразово була нагороджена грамотами за кращу доповідь на конференціях молодих учених в Україні (2005, 2006 рр.) і за кордоном (2003, 2006 рр.). Лауреат Премії Верховної Ради України молодим ученим (2008 р.).
«Мої враження про навчання в ДНУ лише найприємніші та найтепліші. Я була дуже захоплена навчанням і наукою. Цьому неабияк сприяли викладачі кафедри, які навчили мене спостерігати, думати, аналізувати. І в результаті зацікавленість наукою привела мене до аспірантури та написання дисертації. Пристрасть до навчання збереглася назавжди. Спеціальність «Вірусологія» – дуже цікава, але найбільш захопливим я вважаю роботу на межі кількох спеціальностей, наприклад, вірусології, мікробіології та молекулярної біології».
Олександр Миколайович Василенко
Олександр Василенко закінчив Дніпропетровський національний університет за спеціальністю «Мікробіологія та вірусологія» у 2003 році. Темою дипломної роботи була «Мікробна біодеструкція золотовмісних руд Сергіївського родовища».
Кар’єра Олександра розвивалася в таких компаніях, як ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Біола») – мікробіолог, начальник відділу управління якістю (2003–2010 рр.); Іст Балт Юкрейн (ексклюзивний партнер Мак Доналдс з виробництва хлібобулочних виробів) – менеджер з якості (2010-2012 рр.); ТОВ Малтюроп Юкрейн – провідний виробник пивоварного солоду (2012-2014 рр. – начальник з виробництва); ТОВ «Астарта-Київ» Глобінський біоенергетичний комплекс (2014–2016 рр. – заступник генерального директора). З 2016 року Олександр Василенко працює на посаді генерального директора ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» (завод «Кремез» – підприємство групи Danone).
Олександр Василенко брав участь у таких міжнародних проектах: Carbon Footprint (проект зі зниження викидів парникових газів промисловими об’єктами); Ideal Factory 2020 (проект зі збільшення енергоефективності). Проходив стажування в Італії (Бомпорто, 2010 р.), Німеччині (Мюнхен, 2012 р.), США (Мілуокі, 2013 р), Франції (Реймс, 2014 р.). У 2008 році в національному конкурсі зі стратегічного менеджменту «Global Management Challenge» Олександр Василенко посів 2-е місце.
«Сьогодні я розумію, яким надзвичайно важливим виявився розвиваючий аспект навчання: широкий світогляд, інформація про сучасний стан науково-технічного руху та соціально-гуманітарний фундамент, які допомагають випускнику ДНУ правильно орієнтуватися в сучасному суспільстві, а цінні знання та професійні навички – глибоко засвоювати всі тонкощі обраної професії».
Тетяна Миколаївна Шевченко
Тетяна Миколаївна Шевченко протягом 1986-1991 рр. навчалася в Дніпропетровському національному університеті за спеціальністю «Мікробіологія». Після закінчення університету працювала лікарем-лаборантом у КЗ «Дніпропетровський обласний шкірно-венерологічний диспансер». Додатково отримала диплом фахівця за спеціальністю «Клінічна лабораторна діагностика» (навчання в ДНУ у 2004-2008 рр.). З 2005 по 2008 рр. була завідувачем клініко-діагностичної лабораторії КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. Мечникова», а у 2008-2009 рр. завідувала клініко-діагностичною лабораторією КЗ «Дніпропетровський обласний шкірно-венерологічний диспансер».
З 1998 року навчалася в аспірантурі при кафедрі мікробіології та вірусології ДНУ, в 2002 році захистила кандидатську, а в 2013 році – докторську дисертацію.
З 2008 року – віце-президент Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини (ВАКХЛМ), голова Ради Дніпропетровського регіонального відділення ВАКХЛМ.
З 2009 року працює в ДНУ – спочатку на посаді доцента, а потім професора кафедри клінічної лабораторної діагностики. Зараз очолює названу кафедру. З 2005 року – головний позаштатний спеціаліст із клінічної лабораторної діагностики, лабораторної імунології та генетики Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації. Лікар-лаборант вищої кваліфкаційної категорії зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика», також має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Організація та управління охороною здоров’я».
Напрямки наукових інтересів: дослідження властивостей збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом; менеджмент якості лабораторних досліджень; організація та управління охороною здоров’я.
Тетяна Шевченко брала участь у таких міжнародних проектах: «Посилення контролю за туберкульозом в Україні» (проект Агенства США з міжнародного розвитку (USAID), з 2011 р.); у Міжнародному проекті Асоціації лабораторій громадського здоров’я (APHL) – тренінг «Основи управління та менеджменту лабораторії» (2012 р., м. Київ); у Міжнародному проекті «Eastern European Network for Sexual and Reproductive Health» – тренінг «Система управління якістю лабораторних досліджень. Налагодження системи якості за стандартом ISO 15189 в Україні» (Школа EESRHR, Естонія, Таллін, 2015 р.).
Тетяна Миколаївна має близько 150 наукових і навчально-методичних праць, є автором підручника з грифом Міністерства охорони здоров’я України, навчального посібника з грифом МОН України та монографії. За сумлінну працю, високий професіоналізм та активну громадську позицію Тетяна Шевченко неодноразово була нагороджена грамотами Дніпропетровської обласної держадміністрації, Управління охорони здоров’я, Почесною грамотою ДНУ, Грамотою Митрополита Київського і всієї України; має подяки Міністра охорони здоров’я, міського голови Дніпропетровської міської ради, нагороджена медаллю Української православної церкви Рівноапостольного Князя Володимира.
«Щасливі студентські роки, коли здавалося, весь світ підкорявся нам, молодим студентам. У цей час ми здобували знання, які стали основою для майбутньої професійної діяльності. З багатьма однокурсниками ми співпрацюємо і зараз, вже в медичній галузі, маємо спільні професійні інтереси. Спогади про студентські роки та університетське навчання ми пронесли через все життя. Від щирого серця бажаю альма-матер подальшого процвітання, збереження існуючих традицій та придбання нових, великих досягнень у науці та інновацій у викладацькій роботі, а педагогічному колективу та студентам – наукових і творчих успіхів, удачі та благополуччя!»
• Університет Кобленц-Ландау (м.Рейнланд-Пфальц, Німеччина);
• Кордобський та Севільський університети (м.Кордоба, м.Севілья, Іспанія);
• Університет ім. Бен-Гуріона (м. Беер-Шева, Ізраїль);
• Лундський університет (м. Лунд, Швеція);
• Іноваційний центр (м. Тшев, Польща);
• Інститут Келанова (Яблона, Польща);
• Стенфордський університет (м. Стенфорд, Каліфорнія, США)
Кафедра геоботаніки, ґрунтознавства та екології є одним з 4 регіональних українських центрів Міжнародної мережі чорноземів (International Black Soil Monitoring Network), яка функціоную в рамках Глобального ґрунтового партнерства (Global Soil Partnership) під егідою ФАО (Food and Agriculture Organization of the United Nations). Продовжується спільна робота з дослідження ґрунтів степової зони України науково-педагогічними працівниками кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології з колегами Кордобського та Севільського університетів (Іспанія).
Кафедра біохімії та фізіології продовжує наукову співпрацю в рамках діючих угод з Лундським університетом (Швеція) та Інститутом фізіології тварин імені Келанова (Яблона, Польща): продовження експериментальних робіт за проєктом “Дослідження фармакокінетики та фармакодинаміки (PK/PD) нових ферментних формул і пристроїв на моделі свині для оцінки поглинання ненасичених жирних кислот (PUFA) та пептидів для розвитку мозку та інших органів”.
Активно проводиться співпраця з професором Університету імені Бен-Гуріона (Ізраїль) Метью Бойко. Проведено серію он-лайн лекцій та практичних занять з нейрофізіології (особливості поведінки лабораторних тварин) для студентів кафедри біохімії та фізіології.
В рамках дистанційної академічної мобільності організуються тренінги з еволюційної геноміки та біоінформатики, лекції та практичні рекомендації презентувє Федор Кондрашов з Інституту наук та технологій Австрії. На базі співробітництва організовано постійно діючий «Журнальний клуб».
Проведено кілька он-лайн семінарів з колегами з Німеччини та Британії в напрямку розширення міжнародної підтримки наших студентів та науковців в умовах воєнного стану в Україні (DNU-GDCh Discussion) за активної підтримки Міхаеля Бойдиша (Michael J. Bojdys, Guest Professor in Organic Materials Chemistry, Humboldt-Universität zu Berlin, Department of Chemistry, Berlin, Germany)
Проведені он-лайн зустрічі із колегами з Стенфордського університету (США), обговорені питання адаптації підготовки фахівців біолого-медичного напряму в сучасних умовах. Професор кафедри Севериновська О.В. проходила шестимісячне стажування в Стенфордському університеті у Відділі біології розвитку.
Упродовж 2023/2024 н.р. професором Ушаковою Г.О. проведено лекцію та семінарські заняття за курсом «Біохімія» в рамках онлайн курсів для українських студентів біологічних спеціальностей за фінансової підтримки Німецької Служби академічних обмінів (DAAD).
Студенти факультету виграли Міжнародний грант на проходження онлайн-курсів з «Біоінформатики» та «Наук про життя» з отриманням стипендії за програмою фінансової підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD).
Спільно з Бінгольським Університетом (Туреччина) організований та проведений Workshop BU-DNU 2021 "ACTUAL ASPECTS OF AGRILTURE, MOLECULAR BIOLOGY, GENETICS, BIOCHEMISTRY AND VETERENARY MEDICINE”, April 29, 2021.
Севериновська Олена взяла участь у International postgraduate practical intership “New and innovative teaching methods” (Poland).
Ушакова Галина прийняла участь у International intership under the program « Fundating and organization of project activites in educational establishments; European experience” (Poland).
Доцент Масюк О. М. в рамках участі в програмі Erasmus+ Programme з 03 по 07 травня 2021 р. перебував в Кордобському університеті (University of Cordoba, Spain). За цією ж програмою студентка групи БЕ-18 Мацюк В. перебуває на навчанні в цьому ж університеті з 20 лютого по 22 липня 2021 р.
Аспірантка 1 року навчання Шаповал Ольги отримала грант до Негевського університету імені Бен-Гуріона (м. Беєр Шева, Ізраїль) з 15 червня 2021 року по 25 серпня 2021 року для навчання в Дослідницькій програмі академічної практики.
Стажування студентки гр. БН-20-1 Шишко Д. за програмою: міжнародний молодіжний обмін, Польща, Еразмус+ (вересень 2021)
Студентка Павловська Анна отримала грант на участь в студентській програмі KIST-School Student Internship Program for Fall 2021. Буде проходити стажування з липня 2021 року по лютий 2022 року в Кореї, Сеул (Korea Institute of Science and Technology).
Студентка Кучерява Марина виграла грант на навчання за спеціальністю у рамках програми студентського обміну Global Undergraduate Exchange Program (Global UGRAD, USA) з 04 січня 2021 по 14 травня 2022 року.
12 березня 2022 року започаткований курс лекцій від професора Fyodor Kondrashov з Laborotory Evolutionary Genomics, Synthetic Biology (https://ist.ac.at/en/research/kondrashov-group/) “Генотипи, еволюція та мутації” для викладачів, аспірантів і студентів біолого-екологічного факультету. Курс буде тривати 3 місяці.
У жовтні 2018 року була організована зустріч проф. Хосе Мануеля Ресіо Еспехо, титулярного професора кафедри ботаніки, екології та фізіології рослин Університету Кордоба (Іспанія), Почесного доктора нашого університету, відповідального виконавця Договору про співробітництво між ДНУ ім. О. Гончара та Кордобським університетом (Іспанія) з ректором ДНУ ім. О. Гончара (1998-2020 рр.), чл.-кор. НАНУ, проф. Миколою Поляковим.
Були обговорені питання про співробітництво щодо академічної мобільності студентів та викладачів. Проф. Ресіо запевнив, що у березні 2019 року зробить подання, щодо включення нашого університету до програми ERASMUS+. Обидві сторони відзначили, що треба активніше використовувати науковий потенціал двох університетів та брати участь в міжнародних наукових програмах, зокрема в програмі Горизонт-2020. Проф. Ресіо як заступник головного редактора журналів «Екологія та ноосферологія» (ІSSN 1726-1112) та «Ґрунтознавство» (ІSSN 1684-9094), що видаються у ДНУ ім. О. Гончара та входять до міжнародних баз даних, наголосив про поступовий перехід журналів до наукометричних баз Scopus та Web of Science Core Collection.
Іспанська делегація під час святкування 100-річчя ДНУ
Науковці ФБЕМ отримували міжнародні наукові гранти: DAAD, НАТО, Польської академії наук, Україно-Угорський, Фонду Сороса, Федерації Європейських біохімічних товариств та інших. Нагороджені почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (проф. Ушакова Г.О., Бригадиренко В.В, Лихолат Ю.В.), орденами «За вірну службу ДНУ» (проф. Звєрковський В.М.) має звання “Заслужений діяч науки і техніки України” (проф. Пахомов О.Є.). Молоді вчені, аспіранти, науковці біофаку неодноразово нагороджувалися Почесними грамотами облдержадміністрації, отримували гранти та стипендії Президента України для обдарованої молоді.
Викладачі, науковці та аспіранти факультету щороку беруть активну участь у роботі багатьох міжнародних конференціях та міжнародних шкіл для молодих вчених.
Студентське життя
Студенти факультету залучаються до наукової роботи, виконуючи курсові, дипломні і магістерські роботи. На кожній кафедрі працює наукове студентське товариство і осередки Українських наукових товариств (біохімічного, орнітологічного, ботанічного, герпетологічного, Українського товариства клітинної біології, Товариства мікробіологів України та багатьох інших).
Серед студентів факультету щороку є переможці Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт, олімпіад за фахом, відмінники навчання, які отримую іменну стипендію Фонду Пінчука «Завтра.UA», персональну стипендію Вченої ради ДНУ, імені М. С. Грушевського тощо.
Оголошення переможців: «День першокурсника – 2016»
Кубок ректора
На біофаці проводяться культурно-масові заходи: «День факультету», «День першокурсника (Захист спеціальності)», Дні здоров’я, тематичні вечори відпочинку студентів та викладачів, зустрічі з випускниками тощо. Наші студенти беруть активну участь у художній самодіяльності. Приділяється увага студентам пільгових категорій, які потребують особливого соціального захисту. Студенти мають можливість пройти оздоровлення у санаторії-профілакторії ДНУ. Рада студентів взяла шефство над дитячим будинком №1: кілька разів на місяць відвідують дітей, спілкуються з ними, проводять ігри, конкурси, допомагають виконувати домашні завдання; провели з ними ряд екскурсій у природу; проводять постійну благочинну акцію «Теплі речі - дітям-сиротам».
Міс факультету
Велика увага приділяється розвитку студентського самоврядування, яке на сьогодні охоплює різні сторони життя студентів. Робота в Раді студентського самоврядування здійснюється за секторами: інформаційний; спортивний; соціальний; науковий; дружина охорони природи; культурно-масовий; організаційний, де кожен бажаючий може знайти собі заняття до снаги.
Хакатон від NASA
Студенти постійно беруть участь у міських волонтерських заходах, зокрема, вони є учасниками днів донора, активно збирають речі та медикаменти для постраждалих та переселенців з зони АТО, є волонтерами міських організацій з захисту тварин, беруть участь у міських екологічних заходах тощо.
Практичні заняття у ботанічному саду Лабораторні роботи з біохімії
Балдін Антон Олександрович
Закінчив повних 11 класів загальноосвітньої Вальдорфської школи. У 2007 році вступив до ДНУ імені Олеся Гончара на біолого-екологічний факультет, спеціальність «Екологія, охорона навколишнього середовища та раціональне природокористування».
Із першого курсу запрошений до збірної ДНУ з плавання. У 2007 році посів перше місце на змаганнях серед студентів університету на дистанції 50м на спині. У тому ж році на змаганнях між ЗВО захистив звання КМС на дистанції 50м вільним стилем.
У 2008–2009 роках брав активну участь у конкурсі художньої самодіяльності студентів ДНУ імені Олеся Гончара «Захист спеціальності». У 2009-му завдяки активності та гумору Антона студенти-екологи посіли перше місце в цьому конкурсі. У 2011 році став співавтором статті «Екологічний аспект твердості ґрунту в пристінній діброві», створенню якої передував період активних польових робіт, відбору та обробки проб. Улюбленими предметами вважає «Загальну екологію», «Ентомологію», «Основи захисту рослин», «Геологію», «Моніторинг навколишнього середовища», «Основи сівозміни» та «Орнітологію».
Із моменту закінчення навчання у 2012 році й донині працює в аграрному секторі, є керівником продажів департаменту України і Казахстану в групі компаній «ЕКО Культура», займається впровадженням і розвитком інтегрованої системи захисту рослин, а також їх живленням в умовах закритого та відкритого ґрунту. Автор успішних проектів на території України (Вінницька, Дніпропетровська, Сумська обл.), а також у Республіці Казахстан.
Дохторук Андрій Михайлович
Андрій Дохторук у 2007-2012 рр. навчався в Дніпропетровському національному університеті на кафедрі мікробіології, вірусології та біотехнології. Бакалаврська та магістерська дипломні роботи Андрія були виконані в сфері альтернативної енергетики, а саме добування біодизельного палива з ліпідів дріжджів та водоростей. Ще під час навчання в університеті в позанавчальний час почав працювати в ТОВ «Біотех Системс» на посаді технолога-консультанта з впровадження біологічного захисту рослин у закритому грунті. У 2012-2013 рр. працював за сумісництвом викладачем біології та екології в Хуторо-Чаплинській СЗШ. З 2016 р. працює директором лабораторії з виробництва ентомофагів у ТОВ «Біотех Системс».
«Було дійсно цікаво, мені подобалось навчатися. Живий діалог та обмін думками з викладачами – безцінне враження, бо з кожною знайденою відповіддю ширшав мій кругозір та глибина знань. Бажаю нинішнім студентам провести цей період життя якомога яскравіше та насиченіше: беріть участь в олімпіадах, факультативах, беріть на себе ініціативу та відповідальність в організаційних та інших справах. Будьте дружніми в групах, знаходьте компроміс та гуртом готуйтеся до екзаменів. Організовуйте дружні екскурсії, спробуйте поїхати за кордон за обміном, спілкуйтеся з викладачами, які мають більше досвіду й охоче ним діляться».
Ніна Володимирівна Черватюк
Черватюк Ніна Володимирівна – випускниця кафедри мікробіології та вірусології 2003 року. Закінчила Дніпропетровський національний університет за спеціальністю «Вірусологія».
Після закінчення ДНУ працювала на посаді молодшого наукового співробітника в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України (м. Київ) у Відділі молекулярної генетики бактеріофагів, де виконала і захистила кандидатську дисертацію на тему «Функціональна несумісність автономних генетичних елементів у Erwinia carotovora» (2007 р.). Після захисту дисертації працювала науковим співробітником в Інституті молекулярної біології та генетики НАН України (м. Київ). Нині працює на посаді завідувача клініко-діагностичної лабораторії в Інституті гастроентерології НАМН України (м. Дніпро).
Неодноразово була нагороджена грамотами за кращу доповідь на конференціях молодих учених в Україні (2005, 2006 рр.) і за кордоном (2003, 2006 рр.). Лауреат Премії Верховної Ради України молодим ученим (2008 р.).
«Мої враження про навчання в ДНУ лише найприємніші та найтепліші. Я була дуже захоплена навчанням і наукою. Цьому неабияк сприяли викладачі кафедри, які навчили мене спостерігати, думати, аналізувати. І в результаті зацікавленість наукою привела мене до аспірантури та написання дисертації. Пристрасть до навчання збереглася назавжди. Спеціальність «Вірусологія» – дуже цікава, але найбільш захопливим я вважаю роботу на межі кількох спеціальностей, наприклад, вірусології, мікробіології та молекулярної біології».
Олександр Миколайович Василенко
Олександр Василенко закінчив Дніпропетровський національний університет за спеціальністю «Мікробіологія та вірусологія» у 2003 році. Темою дипломної роботи була «Мікробна біодеструкція золотовмісних руд Сергіївського родовища».
Кар’єра Олександра розвивалася в таких компаніях, як ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Біола») – мікробіолог, начальник відділу управління якістю (2003–2010 рр.); Іст Балт Юкрейн (ексклюзивний партнер Мак Доналдс з виробництва хлібобулочних виробів) – менеджер з якості (2010-2012 рр.); ТОВ Малтюроп Юкрейн – провідний виробник пивоварного солоду (2012-2014 рр. – начальник з виробництва); ТОВ «Астарта-Київ» Глобінський біоенергетичний комплекс (2014–2016 рр. – заступник генерального директора). З 2016 року Олександр Василенко працює на посаді генерального директора ВАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» (завод «Кремез» – підприємство групи Danone).
Олександр Василенко брав участь у таких міжнародних проектах: Carbon Footprint (проект зі зниження викидів парникових газів промисловими об’єктами); Ideal Factory 2020 (проект зі збільшення енергоефективності). Проходив стажування в Італії (Бомпорто, 2010 р.), Німеччині (Мюнхен, 2012 р.), США (Мілуокі, 2013 р), Франції (Реймс, 2014 р.). У 2008 році в національному конкурсі зі стратегічного менеджменту «Global Management Challenge» Олександр Василенко посів 2-е місце.
«Сьогодні я розумію, яким надзвичайно важливим виявився розвиваючий аспект навчання: широкий світогляд, інформація про сучасний стан науково-технічного руху та соціально-гуманітарний фундамент, які допомагають випускнику ДНУ правильно орієнтуватися в сучасному суспільстві, а цінні знання та професійні навички – глибоко засвоювати всі тонкощі обраної професії».
Тетяна Миколаївна Шевченко
Тетяна Миколаївна Шевченко протягом 1986-1991 рр. навчалася в Дніпропетровському національному університеті за спеціальністю «Мікробіологія». Після закінчення університету працювала лікарем-лаборантом у КЗ «Дніпропетровський обласний шкірно-венерологічний диспансер». Додатково отримала диплом фахівця за спеціальністю «Клінічна лабораторна діагностика» (навчання в ДНУ у 2004-2008 рр.). З 2005 по 2008 рр. була завідувачем клініко-діагностичної лабораторії КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. Мечникова», а у 2008-2009 рр. завідувала клініко-діагностичною лабораторією КЗ «Дніпропетровський обласний шкірно-венерологічний диспансер».
З 1998 року навчалася в аспірантурі при кафедрі мікробіології та вірусології ДНУ, в 2002 році захистила кандидатську, а в 2013 році – докторську дисертацію.
З 2008 року – віце-президент Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини (ВАКХЛМ), голова Ради Дніпропетровського регіонального відділення ВАКХЛМ.
З 2009 року працює в ДНУ – спочатку на посаді доцента, а потім професора кафедри клінічної лабораторної діагностики. Зараз очолює названу кафедру. З 2005 року – головний позаштатний спеціаліст із клінічної лабораторної діагностики, лабораторної імунології та генетики Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації. Лікар-лаборант вищої кваліфкаційної категорії зі спеціальності «Клінічна лабораторна діагностика», також має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Організація та управління охороною здоров’я».
Напрямки наукових інтересів: дослідження властивостей збудників інфекцій, що передаються статевим шляхом; менеджмент якості лабораторних досліджень; організація та управління охороною здоров’я.
Тетяна Шевченко брала участь у таких міжнародних проектах: «Посилення контролю за туберкульозом в Україні» (проект Агенства США з міжнародного розвитку (USAID), з 2011 р.); у Міжнародному проекті Асоціації лабораторій громадського здоров’я (APHL) – тренінг «Основи управління та менеджменту лабораторії» (2012 р., м. Київ); у Міжнародному проекті «Eastern European Network for Sexual and Reproductive Health» – тренінг «Система управління якістю лабораторних досліджень. Налагодження системи якості за стандартом ISO 15189 в Україні» (Школа EESRHR, Естонія, Таллін, 2015 р.).
Тетяна Миколаївна має близько 150 наукових і навчально-методичних праць, є автором підручника з грифом Міністерства охорони здоров’я України, навчального посібника з грифом МОН України та монографії. За сумлінну працю, високий професіоналізм та активну громадську позицію Тетяна Шевченко неодноразово була нагороджена грамотами Дніпропетровської обласної держадміністрації, Управління охорони здоров’я, Почесною грамотою ДНУ, Грамотою Митрополита Київського і всієї України; має подяки Міністра охорони здоров’я, міського голови Дніпропетровської міської ради, нагороджена медаллю Української православної церкви Рівноапостольного Князя Володимира.
«Щасливі студентські роки, коли здавалося, весь світ підкорявся нам, молодим студентам. У цей час ми здобували знання, які стали основою для майбутньої професійної діяльності. З багатьма однокурсниками ми співпрацюємо і зараз, вже в медичній галузі, маємо спільні професійні інтереси. Спогади про студентські роки та університетське навчання ми пронесли через все життя. Від щирого серця бажаю альма-матер подальшого процвітання, збереження існуючих традицій та придбання нових, великих досягнень у науці та інновацій у викладацькій роботі, а педагогічному колективу та студентам – наукових і творчих успіхів, удачі та благополуччя!»